Гета-канал
| Гета-канал | ||||
|
| ||||
|
58°29′54″ пн. ш. 16°10′24″ сх. д. / 58.49827° пн. ш. 16.17332° сх. д. | ||||
| Країна |
| |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
лен Вестра-Йоталанд лен Естерйотланд | |||
| Тип |
канал | |||
| Висота |
91,8 м | |||
|
| ||||
|
Гета-канал Гета-канал (Швеція) | ||||
![]() | ||||
|
| ||||
Гета-канал, або Йота-канал (швед. Göta kanal) — судноплавний канал в Швеції, що сполучає Балтійське море північніше 58-ї паралелі з озером Венерн Каттегат, яке, в свою чергу, через Тролльхеттенський канал з'єднується з протокою Каттегат. Загальна довжина близько 420 км. До складу каналу входить озеро Веттерн та відрізок завдовжки 190 км між ним і Балтійським морем.
- Довжина 190 км, (штучна траса 87 км)
- Ширина 7-14 м,
- Найбільша глибина 3 м[1].
- Кількість шлюзів 58 шлюзів
- Може приймати судна до 32 м завдовжки, до 7 м завширшки і 2,8 м осадки[2].
Будівництво каналу розпочато в 1810, і тривало 22 роки. 26 вересня 1832 року канал був урочисто відкрито. В XIX столітті був найважливішою транспортною артерією Швеції. З розвитком залізничного та автомобільного транспорту між Гетеборгом і Стокгольмом почав втрачати стратегічне значення. Наразі один з головних туристичних маршрутів Швеції.
Посилання
- Göta Canal [Архівовано 6 березня 2006 у Wayback Machine.] — Офіційний сайт
Примітки
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
