Герітедж (хребет)
| Хребет Герітедж | |
|---|---|
| англ. Heritage Range | |
 Хребет Герітедж | |
| Регіон |  Антарктида |
| Область | Західна Антарктида, Земля Елсворта |
| Є частиною | гір Елсворта |
| Довжина | 160 км, (з Пн-ПнЗ на Пд-ПдС) |
| Ширина | до 48 км |
| Найвища точка | Бурсік |
• координати | 79°43′0″ пд. ш. 84°23′0″ зх. д. / 79.71667° пд. ш. 84.38333° зх. д. |
• висота | 2500[1] м |
| Гірські вершини | Бурсік (2500 м), Макалестер (2430 м), Споурлі (2255 м) Завіс-Пік (2195 м) |
| Межує з: | хребтом Сентінел (на півночі) хребтом Бастьєн (на північному заході) |
 | |
| Мапа північної частини хребта Герітедж | |
  Хребет Герітедж | |
 Хребет Герітедж у Вікісховищі  | |
Герітедж (англ. Heritage Range, укр. Спадщина) — гірський хребет помірної висоти в західній Антарктиді (79°45′0″ пд. ш. 83°0′0″ зх. д. / 79.75000° пд. ш. 83.00000° зх. д.), належить до гірської системи Елсворта і утворює її південну частину.
Географія
Хребет Герітедж розташований у Західній Антарктиді, в Землі Елсворта, вздовж західного — південно-західного краю шельфового льодовика Ронне, в основі Антарктичного півострова, приблизно за 1 000 км від Південного полюса, в південній частині гір Елсворта. Хребет простягся в напрямку: північ — північний захід на південь — південний схід на 160 км, при ширині до 48 км[2], за іншими даними: довжина хребта становить 199 км, ширина — до 100 км, площа — 19 387 км²[3]. Він відокремлений від значно вищого північного хребта Сентінел — широким, до 9 км, льодовиком Міннесота[2]. На північному заході лежить невисокий хребет Бастьєн — відокремлений широким льодовиком Німіц.
Хребет включає в себе значну кількість невеликих (10-30 км) хребтів, масивів, ланцюгів скель та висот, окремих груп піків, розділених між собою численними льодовиками та долинами. Найбільші льодовики: Сплаттстоссер (65 км), Юніон (86 км).
Відкриття та дослідження
Північну частину хребта, ймовірно, вперше побачили члени експедиції американського полярного дослідника Лінкольна Елсворта 23 листопада 1935 року в ході виконання транс-антарктичного повітряного перельоту із острова Данді (Антарктичний півострів) до шельфового льодовика Росса.
14 грудня 1959 року, південну частину хребта вперше було помічено в ході розвідувального польоту зі станції Берд, який виконали Е. К. Тіль, Ж. К. Креддок та Е. С. Робінсон. Команда приземлилась на льодовику на Піпес-пік 26 грудня 1959 року, в північно-західній частині хребта[2][4].
У 1962–1963 та 1963–1964 антарктичні сезони, геологічна експедиція університету Мінесоти зробила геологічні та картографічні дослідження хребта. Весь хребет був відображений у матеріалах аерофотознімків зібраних Геологічною служби США (USGS) по даних ВМС США у 1961–1966 роках[2].
Консультативний комітет США з антарктичних назв (US-ACAN) присвоїв імена топографічним одиницям хребта, які стосуються теми американської культурної спадщини[2], а сам хребет отримав назву: «Герітедж» (англ. Heritage Range).
Найвищі вершини та піки
Також до хребта Герітедж відносяться такі невеликі висоти, хребти та піки, як: Гросс (1720 м), піки Фундаторів (Вінд-пік, 1810 м), хребет Сейфкер (1550 м), висоти Ватлак (Твісс, 2000 м), піки Дуглас (Ґльоззі-пік, 1475 м), та інші.
Примітки
- ↑ U.S. Geological Survey Geographic Names Information System: Mount Bursik. Процитовано: 2015-09-29 (англ.)
- ↑ а б в г д U.S. Geological Survey Geographic Names Information System: Хребет Герітедж (англ.)
- ↑ а б Heritage Range (англ.). Peakbagger.com. Процитовано 30 вересня 2015.
- ↑ Gerald F. Webers, et al., Geology and Paleontology of the Ellsworth Mountains, West Antarctica (Geological Society of America, 1992), p. xi
- ↑ За іншими даними найвищою вершиною висот Ліберті є гора Розенталь висотою 1840 м і координатами 80°3′ пд. ш. 83°15′ зх. д. / 80.050° пд. ш. 83.250° зх. д..
- ↑ За іншими даними найвищою вершиною висот Незалежності є гора Шаттак висотою 1430 м і координатами 80°26′ пд. ш. 81°28′ зх. д. / 80.433° пд. ш. 81.467° зх. д..
Посилання
- U.S. Geological Survey Geographic Names Information System: Хребет Герітедж. Процитовано: 2015-09-29 (англ.)
- Heritage Range (англ.). Peakbagger.com. Процитовано 29 вересня 2015.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).