Титов Герман Степанович

Герман Степанович Титов
Дата народження	11 вересня 1935
Місце народження	Верхнє Жиліно, Алтайський край
Дата смерті	20 вересня 2000 (65 років)
Місце смерті	Москва
Країна:	СРСР→ Росія
Alma mater:	Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського (1968) і Військова ордена академія Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені К. Є. Ворошилова (1972)
Військове звання:	генерал-полковник, генерал-полковник авіації, Радянська гвардія і генерал[1]
Нагороди:

Ге́рман Степа́нович Тито́в (11 вересня 1935, Верхнє Жиліно, Алтайський край — 20 вересня 2000, Москва) — радянський космонавт, перша людина, яка здійснила тривалий космічний політ (понад добу), друга радянська людина у космосі, наймолодший космонавт в історії, Герой Радянського Союзу (9 серпня 1961 р., медаль № 11158). Дублер Юрія Гагаріна під час польоту космічного корабля «Восток-1».

Із 5 листопада 1957 року проходив військову службу у 26-му гвардійському винищувальному авіаційному полку 41-ї винищувальної авіаційної дивізії 76-ї повітряної армії Ленінградського військового округу в с. Сіверське (Гатчинський район, Ленінградська область)^[2].

Герман Титов призначений у загін космонавтів 1960 року. Вибраний пілотом другого космічного корабля «Восток-2», запущеного в серпні 1961 року.

6–7 серпня 1961 року Герман Титов здійснив космічний політ тривалістю 1 доба 1 година, зробив 17 обертів навколо Землі, пролетів понад 700 тисяч кілометрів. У польоті мав позивні «Орел». Спускний апарат приземлився поблизу міста Красний Кут Саратовської області. На момент польоту Герману Титову було без одного місяця 26 років, тому він наймолодший з усіх професійних космонавтів, які побували в космосі. Був наймолодшим космічним мандрівником до 20 липня 2021, коли у космос полетів Олівер Демен з Нідерландів у віці 18 років.^[3]

Після польоту Титов більше не літав у космос, але був учасником різних космічних програм, зокрема системи Спіраль, 1992 року пішов у відставку.

Член КПРС з 1961 року, депутат Верховної Ради СРСР (1962—1970). Балотувався в першому (1993) і другому (1995) скликаннях в Державну Думу РФ від КПРФ.

Помер від серцевого нападу 20 вересня 2000 року.

• Два ордени Леніна (17.06.1961, 9.08.1961)
• Орден Жовтневої Революції (21.02.1985)
• Орден Трудового Червоного Прапора (15.01.1976)
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (7.09.1995)
• Почесна відзнака Президента України (11.04.1995) — за видатний внесок у створення ракетно-космічних систем, зміцнення міжнародного співробітництва в космічній галузі та у зв'язку з 10-річчям першого запуску ракети-носія «Зеніт»^[4]
• Медалі
• Ленінська премія (1988)
• Заслужений майстер спорту СРСР (1961)

Герой Болгарської Народної республіки (27.09.1962), Герой Соціалістичної Республіки В'єтнам (21.01.1962), Герой Монгольської Народної Республіки (10.12.1961).

Нагороджений іноземними орденами:

• Орден Хо Ші Міна (СРВ)
• Орден Дружби (СРВ)
• Орден Георгія Димитрова (НРБ)
• Орден Сухе-Батора (МНР)
• Орден Карла Маркса (НДР)
• Орден Зірки II ступеня (Індонезія)
• Орден Зірки зі стрічкою (Югославія)
• Орден Зірки I ступеня (Румунія)
• Орден Зірки (Республіка Конго)
• Орден Дружби і співпраці (Сирія)

Також нагороджений медалями.

Почесний громадянин міст: Курська^[5], Миколаєва^[6] та інших.

Ім'ям Титова названий кратер на зворотному боці Місяця.

• Титов [Архівовано 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія астронавтики(англ.)