Герман Пістер

Герман Пістер
нім. Hermann Pister
Ім'я при народженні	нім. Hermann Franz Josef Pister
Народження	21 лютого 1885 Любек, Німецька імперія
Смерть	28 вересня 1948 (63 роки) Ландсберзька в'язниця, Ландсберг-ам-Лех, Німеччина інфаркт міокарда
Країна	Німецька імперія  Третій Рейх
Приналежність	СС
Роки служби	1916—1945
Заклад	Підрозділи «Мертва голова»
Партія	НСДАП
Член	СС[1][2]
Звання	оберфюрер СС
Командування	концентраційні табори Гінцерт і Бухенвальд
Війни / битви	Перша світова війна Друга світова війна
Нагороди
Герман Пістер у Вікісховищі

Герман Пістер (нар. 21 лютого 1885, Любек, Німецька імперія — пом. 28 вересня 1948, Ландсберзька в'язниця, Ландсберг-ам-Лех, Німеччина) — оберфюрер СС і комендант концтабору Бухенвальд з 21 січня 1942 до квітня 1945 року.

Народився 21 лютого 1885 року в місті Любек в сім'ї фінансового секретаря^[3]. У 1916 році вступив до Імперського військово-морського флоту Німеччини і служив до кінця Першої світової війни. У 1918 році розпочав навчання на автомеханіка, а згодом став продавцем і менеджером з продажу автомобілів.

Вступив до нацистської партії (№ 918391) та СС (№ 29892)^[4], у 1932 році був зарахований до Моторного ешелону СС. У 1933 році був призначений до дев'ятнадцятого, а в 1936 — до першого моторизованого полку СС. У 1937 році був приписаний до автопарку рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера.

З жовтня 1939 року у складі охоронного штабу Організації Тодта займав посаду начальника виховно-трудових таборів, де був відповідальним за організацію і спостереження за «дисциплінарним поводженням» примусових робітників, яких використовували на лінії Зігфріда і в будівництві імперських автобанів. Після закінчення Західної кампанії в 1940 році заснував і очолив спеціальний табір СС Гінцерт, який із липня 1941 року був підпорядкований інспекції концтаборів.

21 січня 1942 року замінив Карла-Отто Коха на посаді коменданта Бухенвальду^[5]. За його керівництва в таборі проводилися псевдомедичні експерименти над людьми. З 1942 року у зв'язку зі зростанням кількості ув'язнених погіршилася ситуація з постачанням і умови утримання в таборі.

На початку квітня 1945 року Пістером було наказано евакуювати в'язнів з Бухенвальду, щоб запобігти їхньому звільненню військами союзників, внаслідок чого приблизно 38 000 осіб було відправлено маршем смерті з Бухенвальда в концтабори Дахау, Флоссенбюрг і Терезієнштадт.

Группу в'язнів, направлених в Дахау 7 квітня 1945 року, привели на залізничну станцію і розмістили у відкритих вагонах. Потяг, отримавший назву «Потяг смерті», прибув до Дахау лише 27 квітня. Багато в'язнів, перебуваючих у вагонах, померли від голоду та хвороб. Існують також докази того, що потяг був обстріляний. Відповідальним за евакуацію в'язнів Бухенвальду і потяг зокрема був призначений оберштурмфюрер СС Ганс Мербах.

У середині квітня 1945 року разом з іншими комендантами Пістер брав участь у нараді в Оранієнбурзі, на якій обговорювали евакуацію ув'язнених із концтаборів Дахау, Маутхаузен і Флоссенбюрг до Тіролю.

13 червня 1945 року Пістер був заарештований американцями в передмісті Мюнхена. Разом з 30 іншими обвинуваченими він постав перед американським військовим трибуналом у Дахау, де був звинувачений в участі у «спільному плані», спрямованому на порушення законів і звичаїв війни Гаазької конвенції 1907 року і третьої Женевської конвенції 1929 року про права військовополонених. З 11 квітня 1947 року проходив обвинуваченим на Бухенвальдському процесі. 14 серпня 1947 року його визнали винним і засудили до смертної кари через повішення^[6]. 28 вересня 1948 року Пістер помер від серцевого нападу в Ландсберзькій в'язниці до приведення вироку у виконання^[3][6].

• Почесний хрест ветерана війни з мечами.
• Хрест Воєнних заслуг II класу.
• Почесний кинджал СС (№ 29 892)^[7].

• Harry Stein. Gedenkstätte Buchenwald. Konzentrationslager Buchenwald 1937—1945, Begleitband zur ständigen historischen Ausstellung. — Göttingen: Wallstein Verlag, 1999. — ISBN 978-3-89244-222-6.
• Karin Orth. Das System der nationalsozialistischen Konzentrationslager. — Hamburg: Pendo Verlag, 2002. — ISBN 3-85-842-450-1.
• Karin Orth. Die Konzentrationslager-SS. — München: DTV, 2004. — ISBN 3-423-34085-1.
• Ernst Klee. Das Personenlexikon zum Dritten Reich. — Wer war was vor und nach 1945. — Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verlag, 2007. — ISBN 978-3-596-16048-8.