Герда Таро
| Герда Таро | |
|---|---|
Герда Таро в липні 1937 | |
| Ім'я при народженні | Герта Погориллє |
| Псевдо | Gerda Taro |
| Народилася | 1 серпня 1910[4] Штутгарт, Німеччина[5][3][4] |
| Померла | 26 липня 1937[1][2][…] (26 років) Ель-Ескоріаль, Іспанія[3] ·стрільба[6] |
| Поховання | Пер-Лашез[7] |
| Країна | |
| Діяльність | Фотографія |
| Галузь | фотожурналістика |
| Відома завдяки | як фоторепортер |
| Знання мов | німецька[8] і іспанська |
| Заклад | Alliance-Photod[9] і Magnum Photos[10] |
| Учасник | громадянська війна в Іспанії |
| Роки активності | 1935 — 1937 |
| Напрямок | war photographyd і фотожурналістика |
| Magnum opus | Woman training for a Republican militiad |
| Батько | Heinrich Pohorylled |
| Мати | Gisela Borald |
| У шлюбі з | Роберт Капа |
| IMDb | ID 1817879 |
Герда Таро (справжнє ім'я — Герта Погориллє нім. Gerda Taro — Gerta Pohorylle; 1 серпня 1910, Штутгарт, Німеччина — 26 липня 1937, Ескоріал, Іспанія) — німецька фотожурналістка з сім'ї галицьких євреїв, військова кореспондентка подій громадянської війни в Іспанії.
Біографія
Народжена в скромній сім'ї євреїв-емігрантів з Галичини. Герда Таро отримала аристократичну освіту. 1929 року сім'я перебралася до Лейпцигу. Втім, невдовзі довелося емігрувати у зв'язку з приходом до влади в Німеччині Адольфа Гітлера та початком переслідування євреїв, і 1933 року вона переїхала до Парижу, де почала працювати фотографкою та познайомилася з Робертом Капою, фотографом угорського походження.
Влітку 1936 року в Іспанії почалася громадянська війна і Таро виконувала серію репортажів з фронту для французького журналу Ce soir («Вечір»).
27 липня 1937 року під час битви при Брунете, поблизу Мадриду, Герда Таро трагічно загинула під гусеницями танка.
Похована в Парижі, на цвинтарі Пер-Лашез.
Галерея
- Фотографії, громадянська війна в Іспанії, 1936—1937
-
Бійчині, 1936 -
Республіканка, 1936 -
Роберт Капа, 1937
Джерела
- Irme Schaber Gerda Taro Une photographe révolutionnaire dans la guerre d'Espagne, Monaco, éd. du Rocher, coll. «Anatolia», 2006. — ISBN 2-268-05727-5. (фр.)
- François Maspero L'Ombre d'une photographe. Gerda Taro. — Paris, éd. du Seuil, coll. «Fiction et Cie», 2006. — 144 p. — ISBN 2-02-085817-7. (фр.)
Примітки
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ а б в г Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ RKDartists
- ↑ https://kuenste-im-exil.de/KIE/Content/DE/Personen/taro-gerda.html
- ↑ L'Humanité, l'humanité, لومانيتي, لاومانيته — RF: 1999. — ISSN 0242-6870; 2496-8617
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://www.slate.fr/story/196390/trois-femmes-oubliees-cimetiere-pere-lachaise-rosa-bonheur-gerda-taro-sophie-blanchard
- ↑ https://www.magnumphotos.com/newsroom/politics/gerda-taro-first-woman-war-photographer-to-die-in-the-field/
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
