YaChudo

Герб Одеси

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

Герб Одеси
Версії
Малий герб Одеси
Герб за стандартом УГТ[1]
Деталі
НосійОдеса
Затверджений29 квітня 2011
Щитчервоний щит
Основаіспанський щит
Інші елементиякір

Герб Оде́си — один з офіційних символів міста Одеси, затверджений 29 квітня 2011[2] року рішенням Одеської міської ради.

Опис

У червоному заокругленому щиті — срібний якір «Кішка» з чотирма лапами. Щит укладений в золотий стилізований картуш і увінчаний золотою міською короною з трьома зубцями, під якою — п'ятипроменева Золота Зірка міста-героя, гранована золотом і діамантом.

Історія

Російський герб

Перший проєкт герба Одеси було затверджено 22 квітня 1798 року. Тогочасний герб мав вигляд перетятого золотаво-червоного французького щита. У його верхній золотій частині розміщувалось зображення двоголового орла — офіційного герба Російської імперії, зображення якого було обов'язковим для тогочасних гербів, а також мальтійський хрест — елемент який вживався за часів правління Павла I.[3] У нижній червоній частині розміщувалось сріблясте зображення якоря, який характеризував Одесу як портове місто.

Одразу після смерті Павла I вигляд герба дещо змінився — мальтійський хрест з орла було прибрано.[3]

Проєкт Бориса Кене

1875 року герольдмейстер Борис Кене розробив проєкт нового герба Одеси, що, однак, ніколи не був затверджений.

Новий герб був червоним французький щитом, у центрі якого розташовувалося срібне зображення якоря з чотирма лапами. У верхній лівій золотій частині герба знаходилось зображення двоголового орла, увінчаного трьома коронами. Щит було увінчано золотою з червоними швами короною з п'ятьма вежами. За щитом розміщувалися навхрест покладені два золоті якорі, оповиті червоною Олександрівською стрічкою.

Радянський герб

Герб радянського періоду було затверджено 19 жовтня 1967 року рішенням виконавчого комітету Одеської міськради. Автором Герба був Ю. Горюнов. Герб мав вигляд перетятого жовто-червоного щита французької форми. У верхній жовтій частині розміщувалось стилізоване зображення броненосця «Потьомкін» з червоним прапором. У верхньому правому кутку знаходилось також зображення Золотої Зірки міста-героя. в нижній червоній частині знаходилось срібне зображення якоря.

Проєкт герба Одеси Ю. Горюнова

В 1992 році був проведений конкурс на найкращий проєкт нового герба міста Одеси. За результатами конкурсу найкращим було визначено проєкт Ю.А.Горюнова: кольорами щита пропонувались синій та золотий. По центру мав розташовуватись срібний якір кішка.[4]

Перший герб часів незалежності

2 грудня 1993 року Одеський міськвиконком таки затвердив новий офіційний герб Одеси, але вже інший — перший за часів незалежної України. У рішенні зазначено: «герб має традиційну форму геральдичного щита в срібній рамці. Тло герба поділене горизонтально на дві рівні частини. Верхня частина — з червоного золота, нижня частина покрита гарячою емаллю червоно-помаранчевого кольору. У центрі герба розташований срібний якір-кішка. Якір вінчає Золота Зірка Героя».[4]

Сучасний герб

29 липня 1999 року (автори проєкту: П. Бондаренко, Ю. Вязовський, М. Ємельянов, І. Калмакан, В. Савченко, художник Г. Фаєр) був затверджений герб Одеси Одеською міською радою. Гербом Одеси став срібний якір-кішка з чотирма лапами на червоному полі.[4]

29 квітня 2011 року в ході сесії депутати Одеського міської ради більшістю голосів ухвалили рішення про внесення змін до офіційної символіки міста Одеси.[5]

Малий герб

Рішенням Одеської міської ради №130-XXIII від 29.06.99 було прийнято малий герб Одеси. Опис герба: У червоному заокругленому щиті — срібний якір-кішка з чотирма лапами. Пропорції щита в гербі відповідають пропорціям першого герба міста Одеси 1798 року.[6]

Використання


Символізм

  • Якір — символ Одеси як портового міста.
  • Золота Зірка вказує на статус Одеси як міста-героя.
  • Червоний колір символізує хоробрість, мужність, великодушності, любові, вогню, теплоти, пристрасті та життєдайних сил.
  • Срібний колір — уособлення чистоти, вірності, надії та доброти.
  • Золотий колір — символ сонячної енергії, багатства, сили, стійкості й процвітання.

Див. також

Примітки

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).