YaChudo

Герберт Шрайн

Переглядів: 0. Оновлено 13.11.2026.

Герберт Шрайн
нім. Herbert Schrein Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився30 травня 1917[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кіль, Шлезвіг-Гольштейн, Прусське королівство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 лютого 2003 (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьофіцер ВМФ Німеччини, підводник, солдат Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникДруга світова війна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званняKapitänleutnant[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
НагородиЗалізний хрест 1-го класуЗалізний хрест 2-го класу

Герберт Шрайн (Herbert Schrein; 30 травня 1917, Кіль — 13 лютого 2003) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне.

Біографія

3 квітня 1937 року вступив на флот. З листопада 1939 року — вахтовий офіцер на артилерійському навчальному кораблі «Бруммер». З квітня 1940 року — командир корабля флотилії оборони порту Гортена. З травня 1940 року — ад'ютант при морському коменданті південної частини Крістіансанна. З травня 1941 року — вахтовий офіцер на торпедному катері T13. З жовтня 1941 року — торпедний офіцер на допоміжному крейсері «Тор». В грудні 1942 року переданий в розпорядження гарматного полку «Японія». З червня 1943 року — вахтовий офіцер на допоміжному кораблі «Богота», з липня 1943 року — на танкері-заправнику «Баке». З вересня 1943 року — 1-й вахтовий офіцер на підводному човні UIT-25, з 1 вересня 1944 по лютий 1945 року пройшов виконував обов'язки командира човна. З лютого 1945 року — вахтовий офіцер на U-183, з квітня — на U-219, одночасно проходив командирську практику на обох човнах. В травні 1945 року взятий в полон. 15 квітня 1947 року звільнений.

Звання

Нагороди

  • Залізний хрест
    • 2-го класу (1940)
    • 1-го класу (6 січня 1943)
  • Нагрудний знак допоміжних крейсерів (6 січня 1943)

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 215. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).