Гераці Мхітар
| Гераці Мхітар | |
|---|---|
вірм. Մխիթար Հերացի  | |
 | |
| Народився | 1120[1] або 18 листопада 1118 Хой, Західний Азербайджан, Іран[1] |
| Помер | 1200[1] Rumkaled |
| Країна | Кілікійська Вірменія |
| Національність | вірмени[1] |
| Діяльність | лікар, натураліст, філософ |
| Галузь | медицина |
 Гераці Мхітар у Вікісховищі | |
Мхітар Гераці (вірм. Մխիթար ՀերացիՄխիթար Հերացի; середина XII — початок XIII століття[2]) — вірменський лікар XII століття, вірменський класик середньовічної медицини, автор відомої книги «Розради при гарячках», трактатів, енциклопедичних робіт, в яких він досліджував хірургію, дієту та психотерапію.
Біографія
Народився в місті Гер[3][4] (Хой). Навчально-педагогічну медичну діяльність проходив у Кілікійській Вірменії. У 1184 році написав знаменитий трактат «Розрада при гарячках». Проте жодна з професійних книг Гераці у повному обсязі не дійшла до нас, уривки з них зберігаються в Матенадарані.
Був добре знайомий з греко-елліністичною, римською, візантійською, перською та арабською класичною медичною літературою[5]. Його роботи включали психотерапію, хірургію, дієтологію і фітотерапію. Гераці підтримував прогресивне вчення про єдність організму. Розглядав людину в тісному зв'язку з природою, підкреслював величезний вплив довкілля на виникнення хвороб та станів, зокрема гарячки. При призначенні венозного кровопускання пропонував строго узгоджуватися з силами хворого[6]. Шкірні пори розглядав як дихальні й не рекомендував змазування шкіри різними маслами, які широко практикувались в ту епоху. При лікуванні туберкульозу велике значення надавав посиленому харчуванню. Звернув увагу на особливу категорію хвороб, які є професійними захворюваннями — гарячку у стекловарів та інших робітників, праця яких пов'язана з вогнем[7].
Він же першим вказав на значну позитивну роль музикотерапії та в цілому психотерапії в полегшенні страждань душевнохворих[8]. Мхітар Гераці теоретично обґрунтував, що висока температура є результатом внутрішніх змін в організмі, що було революційною ідеєю для середньовічної медицини.
Праця «Розрада при гарячках» вперше опублікована в 1832 році у Венеції.
Пам'ять
- У Єревані встановлено бронзовий бюст Гераці Мхітару (робота скульптора Т. Мірзоян).
- Заснована Медаль імені Мхітара Гераці за заслуги в розвитку охорони здоров'я Республіки Вірменія, високопрофесійну практичну роботу в цій галузі, а також значну благодійну діяльність.
- Барельєф «Лікар Мхітар Гераці» (Зал засідань Національної академії наук Республіки Вірменія, Єреван, 1958, гіпс, скульптор А.Сарксян)
- Ім'я Гераці присвоєно державному медичному університету.
- Заснована стипендія для найбільш визначних студентів Єреванського медичного університету.
Примітки
- ↑ а б в г Հայկական սովետական հանրագիտարան — Երևան: 1981. — Т. 7. — С. 632–633.
- ↑ Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)М.: «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ Richard G. Hovannisian, Simon Payaslian Armenian Cilicia, Mazda Publishers, 2008, стр. 281
- ↑ Antranig Chalabian Armenia after the coming of Islam, 1999, стор. 287
- ↑ Кцоян А. С. Мхитар Гераци — врач XII века. — Ереван, 1968.
- ↑ Ткачёв П. Г. Отечественная гигиена и организация здравоохранения в именах. Профессионально-биографический справочник. Т.1. Разд.2 (Гигиена труда и профессиональная патология.. — Рязань, 1991. — С. С. 23-24.
- ↑ Ред. Г. Х. Саркисян. Видные деятели армянской культуры (V—XVIII века).. — Ереванский гос.университет, Центр арменоведческих исследований;, 1982.
- ↑ Оганєсян Л. История медицины в Армении, т. II,. — Ереван, 1946.
|
Це незавершена стаття про особу Вірменії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).