YaChudo

Герань-5

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Герань-5
ТипУдарний безпілотний літальний апарат (дрон-камікадзе)
ПоходженняРосія Росія
Історія використання
На озброєнні2026–дотепер
ОператориРосія Росія
ВійниРосійське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
Виготовленняз 2025 (орієнтовно)
Характеристики
Вага850 кг (повна злітна)[1]
Довжина6 м (20 фт)[2]
ДвигунРеактивний двигун TELEFLY TF-TJ2000A[1]
Розмах крил5,5 м (18 фт)[2]
Операційна
дальність
до 950 км[1]
Практична межа6 км[1]
Швидкість450–600 км/год[1]
Система
наведення
Супутникова («Комета-М12»), інерціальна (SADRA/MINSOO)[1]
Пускова
платформа
Наземна пускова установка, Су-25 (потенційно)

«Гера́нь-5» — російський реактивний ударний безпілотний літальний апарат (дрон-камікадзе), що вперше був застосований проти України на початку 2026 року[3]. За своїми характеристиками та конструкцією суттєво відрізняється від попередніх моделей серії «Герань» («Shahed»), нагадуючи за габаритами та аеродинамічною схемою крилату ракету та також класифікується як мала (або легка) крилата ракета[4].

Конструкція

БпЛА «Герань-5» має довжину близько 6 м і розмах крил до 5,5 м. На відміну від попередніх модифікацій («Герань-1», «Герань-2», «Герань-3»), які виконані за схемою «літаюче крило», «Герань-5» побудована за нормальною аеродинамічною схемою[3].

Обшивка фюзеляжу, крил та хвостового оперення виготовлені з вуглецевого волокна, тоді як силова конструкція виконана з алюмінієвого профілю та заліза[1].

Рушійною силою апарата є китайський турбореактивний двигун TELEFLY TF-TJ2000A з тягою 200 кгс (1960 ньютонів), що є модифікацією двигуна Telefly JT80 (використовується на «Герань-3») зі збільшеною тягою[4][1].

Система наведення та управління включає компоненти, аналогічні іншим дронам серії «Герань»[1]:

  • польотний контролер FCU;
  • інерціальну навігаційну систему SADRA/MINSOO;
  • супутникову навігаційну систему «Комета-М12» з 12-елементною CRP-антеною;
  • систему передачі телеметричних даних Tracker V3 на базі мікрокомп'ютера Raspberry з 3G/LTE модемами;
  • MESH-модем Xingkai Tech XK-F358[5].

Електронна компонентна база БпЛА містить елементи виробництва КНР, США та Німеччини[1].

За даними ГУР МО України, конструкція дрона має значну схожість з іранським ударним безпілотником Karrar, що свідчить про використання іранських технологій при його розробці[3][6].

Для маркування апаратів застосовується експериментальна серія «Э», аналогічно до модифікацій «Герані-2» з ракетами Р-60 та ПЗРК[1].

У вересні 2026 року стало відомо, що на «Герані-5» почали використовувати нову конструкцію з іншим розміщенням двигуна. На відміну від перших версій, де турбореактивний двигун розміщувався на зовнішній гондолі, в новому варіанті він стоїть у внутрішньому відсіку.[7]

Характеристики

  • Довжина: ~6 м
  • Розмах крил: ~5,5 м
  • Повна злітна маса: 850 кг
  • Вага бойової частини: ~90 кг
  • Дальність польоту: до 950 км (оціночна)
  • Крейсерська швидкість: 450—600 км/год
  • Тривалість польоту: близько 2 годин
  • Максимальна висота польоту: 6 км (фактично зафіксоване застосування — від 200 м до 3 км)[1]
  • Двигун: турбореактивний TELEFLY TF-TJ2000A

Модифікації

Окрім стандартного ударного варіанту, розглядається можливість використання «Герань-5» як носія авіаційних ракет класу «повітря-повітря» Р-73 з інфрачервоною головкою самонаведення. Це потенційно дозволяє використовувати дрон для боротьби з повітряними цілями, зокрема для протидії українській авіації[2][8].

Також опрацьовується варіант запуску безпілотника з повітряних носіїв, наприклад, штурмовиків Су-25, що може збільшити дальність його застосування та здешевити експлуатацію (за рахунок відмови від наземних стартових прискорювачів)[3][9].

Історія застосування

Вперше про застосування «Герань-5» стало відомо на початку 2026 року. Один з перших пусків міг відбутися 7 січня 2026 року по Києву, імовірно з району Донецького аеропорту[10].

Протидія

Загалом статистика успіху протидії реактивним дронам у вересні 2026 року (з 1 по 25 вересня) заявлялась на рівні 55%.[11] Окрім класичних засобів для протидії подібним загрозам у вигляді зенітних ракетних комплексів, авіації ці реактивні безпілотники також збивають дронами-перехоплювачами. Наприклад відомо про збиття реактивним дроном-перехоплювачем[12], дронами-перехоплювачами STING S (української компанії «Дикі шершні»[13][14]), SPYS (української компанії WIY Drones[15]) та P1-SUN JetKiller (української компанії SkyFall[16][17]).

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н ГУР розкриває характеристики та компонентну базу нового російського БпЛА “ґєрань-5”. War & Sanctions (укр.). Процитовано 16 січня 2026.
  2. ↑ а б в г Приходько, Роман (11 січня 2026). Росія вперше застосувала проти України новий дрон-камікадзе «Герань-5». Мілітарний (укр.). Процитовано 19 січня 2026.
  3. ↑ а б в г Ворог уперше застосував ударний БпЛА “ґєрань-5”. Головне управління розвідки Міністерства оборони України (укр.). 11 січня 2026. Процитовано 12 січня 2026.
  4. ↑ а б Нова "Герань-5" рашистів, яка насправді крилата ракета, може стати "винищувачем" і пускати ракети Р-73. Defense Express (укр.). 11 січня 2026. Процитовано 12 січня 2026.
  5. ↑ Кава, Наталія (11 січня 2026). РФ вперше використала "Герань-5": чим небезпечний новітній дрон окупантів. РБК-Україна (укр.). Процитовано 12 січня 2026.
  6. ↑ Літвин, Інна (11 січня 2026). РФ вперше застосувала ударний дрон Герань-5 - ГУР. Кореспондент (укр.). Процитовано 12 січня 2026.
  7. ↑ «Герань-5» отримала нове розташування двигуна для збільшення швидкості та дальності. Militarnyi (укр.). Процитовано 20 вересня 2026.
  8. ↑ Вонс, Ростислав (12 січня 2026). ISW пояснив, чим небезпечний новий російський дрон «Герань-5». Главком (укр.). Процитовано 12 січня 2026.
  9. ↑ Бойова частина близько 90 кг. Росія вперше застосувала проти України ударний БпЛА Герань-5 — ГУР. NV (укр.). 11 січня 2026. Процитовано 12 січня 2026.
  10. ↑ Нова реактивна «Герань-5»: Одесу стане полігоном для випробувань?. Думська (укр.). 11 січня 2026. Процитовано 12 січня 2026.
  11. ↑ Від початку вересня Сили оборони знешкодили 55% реактивних дронів «Герань». Militarnyi (укр.). Процитовано 3 жовтня 2026.
  12. ↑ Реактивний дрон-перехоплювач збив малогабаритну крилату ракету «Герань-5». Militarnyi (укр.). Процитовано 3 жовтня 2026.
  13. ↑ Дрон перехоплювач STING S знищив малогабаритну крилату ракету «Герань-5». Militarnyi (укр.). Процитовано 3 жовтня 2026.
  14. ↑ Дрон-перехоплювач Sting S знищив близько десятка «Герань-4» та кілька «Герань-5». Militarnyi (укр.). Процитовано 3 жовтня 2026.
  15. ↑ Український дрон-перехоплювач SPYS збив ракету «Герань-5». Militarnyi (укр.). Процитовано 3 жовтня 2026.
  16. ↑ P1-SUN JetKiller знищив реактивний дрон «Герань-5». Militarnyi (укр.). Процитовано 3 жовтня 2026.
  17. ↑ Lasar’s Group за допомогою P1-SUN JetKiller знищили російську «Герань-5». Militarnyi (укр.). Процитовано 3 жовтня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).