Георг Шолті

Ґеорґ Шолті
Основна інформація
Повне ім'я	Дьєрдь Штерн угор. Stern György
Дата народження	21 жовтня 1912
Місце народження	Будапешт, Угорщина
Дата смерті	5 вересня 1997 (84 роки)
Місце смерті	Антіб, Франція
Причина смерті	інфаркт міокарда
Поховання	Фаркашреті
Роки активності	з 1938
Громадянство	Угорщина
Національність	угорець
Професії	диригент, піаніст, композитор, музичний режисер
Освіта	Музична академія Ференца Ліста (1930)
Вчителі	Золтан Кодай, Бела Барток, Ерньо Донаньї і Лео Вайнер
Інструменти	фортепіано
Жанри	класична музика
Заклад	Баварська державна опера
Лейбли	Decca Records
Нагороди	премія опікунської ради «Греммі»d (1967) премія Леоні Соннінг (1992) Міжнародний конкурс виконавців у Женеві (1942) медаль Гете міста Франкфурт-на-Майні (1981) золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (1989) Hans von Bülow Medald (1993) Frankfurter Musikpreisd (1992) почесний доктор Гарвардського університетуd (червень 1979) Brit Award for Classical Recordingd Ehrenplakette der Stadt Frankfurt am Maind (1961)
У шлюбі з	Valerie Pittsd
Діти	Claudia Soltid[1]
Файли у Вікісховищі

Сер Ґеорґ Шолті (англ. Georg Solti, справжнє ім'я Дьєрдь Штерн угор. Stern György; 21 жовтня 1912, Будапешт, Угорщина — 5 вересня 1997, Антіб, Франція) — угорський і англійський диригент єврейського походження.

Народився у єврейській родині в Будапешті. Вчився грати на фортепіано і композиції у Будапештській консерваторії. Початком творчої діяльності стала робота піаністом-репетитором у Будапештській опері.

Як диригент дебютував у Будапешті 1938 року в день аншлюсу Австрії. У 1939 році, рятуючись від німецького нацизму, переїхав до Швейцарії, де виступав як піаніст, отримавши Першу премію на міжнародному конкурсі в Женеві (1942).

Після війни був музичним керівником Баварської державної опери в Мюнхені і Франкфуртської опери. У 1951 році вперше виступив на Зальцбурзькому фестивалі, продиригувавши оперою В. А. Моцарта «Ідоменей». Музичний керівник Симфонічного оркестру Далласа (1961–1962).

У 1961–1971 роках був керівником Лондонської королівської опери, у 1972 році отримав громадянство Великої Британії. У 1969–1991 роках — музичний керівник Чиказького симфонічного оркестру. Виконав і записав з ним великий репертуар, в тому числі опери «Мойсей і Арон» Шенберга, «Отелло» Верді, «Нюрнберзькі мейстерзінгери» Вагнера, всі симфонії Бетховена, Брамса, Брукнера, Малера і в цілому виступив з оркестром 999 раз (тисячний виступ планувався на 85-річчя диригента, до якого він не дожив). Працював також з Паризьким оркестром (був його музичним керівником в 1972–1975), Віденським філармонічним оркестром і Лондонським філармонічним оркестром (керував ним у 1979–1983), записав з ними ряд дисків. Директор Пасхального фестивалю в Зальцбурзі (1993–1994).

Нагороджений Орденом Британської Імперії (1971); Золотою медаллю Королівського філармонічного товариства (1989); є кавалером Ордена мистецтв і літератури (1995). Записи Шолто 33 рази були удостоєні премії Греммі, це досягнення вписано до «Книги рекордів Гіннеса». За його бажанням похований в Угорщині, його могила знаходиться поруч з могилою композитора Бартока.

Це незавершена стаття про диригента або диригентку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

• Офіційний сайт [Архівовано 23 серпня 2010 у Wayback Machine.]
• Sir Georg Solti: The Making of a Maestro на сайті IMDb (англ.)
• Maestro or Mephisto: The Real Georg Solti (2002) на сайті IMDb (англ.)
• «Sir Georg Solti: The Making of a Maestro» (1997) на сайті AllMovie (англ.)
• «Maestro or Mephisto: The Real Georg Solti» (2012) на сайті AllMovie (англ.)
• Біографія Шолті на інтернет-порталі журналу Klassik Akzente [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)

1. ↑ https://www.imdb.com/name/nm0813613/bio/