Георг Стернгієльм
| Георг Стернгієльм | |
|---|---|
| Georg Stiernhielm | |
 Портрет Георга Стернгієльма пензля Давида Клекер-Еренштраля | |
| Ім'я при народженні | Göran Olofsson |
| Народився | 7 серпня 1598 Віка, Даларна (ландскап) |
| Помер | 22 квітня 1672 (73 роки) Стокгольм |
| Громадянство |  Швеція |
| Діяльність | поет, математик, поет-адвокат, археолог, історик, філософ, правник, письменник  |
| Сфера роботи | право[1], література[1], математика[1] і філософія[1] |
| Alma mater | Університет Уппсала і Грайфсвальдський університет |
| Знання мов | шведська[2] |
| Мова творів | шведська |
| Magnum opus | «Геркулес» |
| Членство | Лондонське королівське товариство |
| Діти | Георг Отто Стернгієльмd |
| Нагороди | |
 | |
 Георг Стернгієльм у Вікісховищі | |
Георг Стернгієльм (швед. Georg Stiernhielm, при народженні Єран Олофссон, швед. Göran Olofsson; 7 серпня 1598 — 22 квітня 1672) — шведський державний службовець, математик, мовознавець і поет. Відомий як «батько шведського мистецтва скальдів».
Найвідомішим поетичним твором Стернгієльма є перший текст у книзі «Musæ Suethizantes» (укр. Солодкі музи) — написана гекзаметром епічна поема «Геркулес», із іменами та байками, запозиченими у стародавніх греків.
З біографії
Георг Стернгієльм походив із шахтарської родини й спершу звався Йоран (Єран) Олофсон (Göran Olofsson), пізніше використовував псевдонім Лілія (Lilia). Навчався в Уппсалі в Рудбекійському колегіумі (Rudbeckius kollegium), а також у Німеччині (Грайфсвальдський університет). Попри «низьке» походження, він зробив успішну кар'єру службовця, зокрема, обіймав посаду судді в Тарту та очолював Шведський королівський архів. Окрім того, науковими працями зробив собі ім'я як мовознавець та математик. 1631 року одержав аристократичний титул і прийняв ім'я Георг Стернгієльм.
Значення
Стернгієльма називають «батьком шведської поезії». Він перший почав складати вірші шведською мовою, використовуючи античні віршовані розміри, зокрема гекзаметр. Замість опозиції довгих та коротких складів, як то було в латинській поетиці, він вирішив використовувати наголошені та ненаголошені склади. Шерн'єльм прагнув до «чистости» шведської мови, уникаючи іноземні запозичення й дошукуючись питомих шведських слів.
Найважливіший твір Стернгієльма — поема «Геркулес», історія про Геркулеса на роздоріжжі, що має вибрати задоволення або чесноту. Поема написана гекзаметром, наслідуючи античні зразки. Поема сповнена вишуканих барокових образів та потужної риторики. Окрім того, Стернгієльм написав чимало інших поезій. Особливо цікаві його «балети», тобто римовані тлумачення балетів, які ставилися при дворі.
Стернгієльм заснував у шведській поезії традицію гекзаметру, до якої долучилося чимало поетів, останнім з яких був Август Стріндберг, котрий у вірші Trefaldighetsnatten (1905) згадує Стернгієльма як зачинателя поетичного мистецтва у Швеції.
Література
- Bernt Olsson, Ingemar Algulin: Litteraturens historia i Sverige. 4. Auflage. Norstedt, Stockholm 1995, ISBN 91-1-943632-7.
- Göran Hägg: Den svenska litteraturhistorien. Wahlström & Widstrand, Stockholm 1996, ISBN 91-46-16928-8.
Посилання
- Hercules — оригінальний текст [Архівовано 22 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Stiernhielms nöjesguide! [Архівовано 19 серпня 2010 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).