Георг Лернер

Георг Лернер
нім. Georg Nikolaus Lörner
Лерцер під час Нюрнберзького процесу (1947).
Народився	17 лютого 1899 Мюнхен, Баварське королівство, Німецька імперія[1]
Помер	21 квітня 1959 (60 років) Раштатт, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна	Німецька імперія  Третій Райх  ФРН
Діяльність	торговець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	СС[2][1]
Військове звання	Группенфюрер СС,  генерал-лейтенант військ СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2][1] і Баварська народна партія
Брати, сестри	Ганс Лернер[1]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Георг Ніколаус Лернер (нім. Georg Nikolaus Lörner; 17 лютого 1899, Мюнхен — 21 квітня 1959, Раштат) — німецький офіцер, один з керівників Головного адміністративно-господарського управління СС (ВФХА), группенфюрер СС і генерал-лейтенант військ СС.

Учасник Першої світової війни. Член НСДАП (квиток № 676 772) і СС (посвідчення № 37 719). Був найближчим співробітником Освальда Поля з моменту формування фінансово-адміністративних органів СС. У Головному бюджетно-будівельному управлінні СС займав пост начальника 1-го управління, яке керувало питаннями бюджету СС. Після створення ВФХА в лютому 1942 року поставлений на чолі управлінської групи «Б» (військове господарство). У його підпорядкуванні опинилися всі промислові підприємства ВФХА, що виробляли продукти харчування, обмундирування тощо. У 1943 році, не залишаючи керівництва групою, він став ще й заступником начальника ВФХА. Після закінчення війни заарештований. Постав перед Американським військовим трибуналом на Нюрнберзькому процесі у справі ВФХА. 3 листопада 1947 року засуджений до смертної кари через повішення. За апеляцією 11 серпня 1948 року вирок замінений довічним ув'язненням. В 1951 році термін знижений до 15 років.В березні 1954 року звільнений.

• Анвертер СС (11 липня 1932)
• Манн СС (15 листопада 1932)
• Труппфюрер СС (11 квітня 1933)
• Штурмфюрер СС (24 серпня 1933)
• Оберштурмфюрер СС (5 лютого 1934)
• Штурмгауптфюрер СС (25 вересня 1934)
• Штурмбаннфюрер СС (12 квітня 1932)
• Оберштурмбаннфюрер СС (22 квітня 1936)
• Штандартенфюрер СС (20 квітня 1937)
• Оберфюрер СС (20 квітня 1939)
• Бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (1 квітня 1941)
• Группенфюрер СС і генерал-лейтенант військ СС (9 листопада 1943)

• Залізний хрест 2-го класу (липень 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Цивільний знак СС (№15 640)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Йольський свічник (16 грудня 1935)
• Почесний кинджал СС
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років)
• Почесний кут старих бійців (15 червня 1940)
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу з мечами (20 січня 1942)
  • 1-го класу з мечами (30 січня 1942)
• Німецький хрест в сріблі (3, 5, 23 або 29 грудня 1944)

• Ганс Лернер — старший брат Георга Лернера.
• Ганс Лернер (молодший) — племінник Георга Лернера.

• Mark C. Yerger: German Cross in Silver – Holders of the SS and Police, R. James Bender Publishing (2002), ISBN 978-0912138879
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

• Біографія Георга Лернера. [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• Особова справа Лернера.
• Представлення до нагородження Хрестами Воєнних заслуг.

1. ↑ ^{а б в г} Klee E. Das Personenlexikon zum Dritten Reich: Wer war was vor und nach 1945 — 2 — Fischer-Taschenbuch-Verlag, 2007. — S. 377. — 732, 736 с. — ISBN 978-3-596-16048-8
2. ↑ ^{а б} Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936. — 296 с.