Георг Квінке

Георг Квінке
нім. Georg Hermann Quincke
Народився	19 листопада 1834[1][2][…]  Франкфурт-на-Одері, Прусське королівство[1]
Помер	13 січня 1924[1][2][…] (89 років)  Гайдельберг, Німеччина[1]
Країна	Прусське королівство  Німецький Рейх
Діяльність	фізик, хімік, викладач університету
Alma mater	HU Berlin Кенігсберзький університет Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Галузь	фізика[4]
Заклад	JMU Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла HU Berlin
Науковий ступінь	доктор філософії[5] (7 серпня 1858)
Науковий керівник	Генріх Густав Магнус[6] і Франц Ернст Нойман
Відомі учні	Джеймс Едвард Кілер
Аспіранти, докторанти	Карл Фердинанд Браун[7] Філіп Едуард Антон фон Ленард[8] James William McBaind[9]
Членство	Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Баварська академія наук Гайдельберзька академія наук Геттінгенська академія наук Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії
Батько	Hermann Quincked
Брати, сестри	Генріх Квінке Wolfgang Quincked
Діти	Фрідріх Квінкеd
Нагороди	Медаль Котеніуса (1897) іноземний член Лондонського королівського товариства (3 квітня 1879) почесний доктор Вюрцбурзького університетуd Почесний доктор Оксфордського університетуd почесний доктор Кембриджського університетуd почесний доктор Університету Глазгоd honorary member of the Physics Association (Frankfurt am Main, Germany)d (1894)
Автограф
Георг Квінке у Вікісховищі

Георг Герман Квінке (нім. Georg Hermann Quincke; 19 листопада 1834, Франкфурт-на-Одері, Німеччина — 13 січня 1924, Гайдельберг, Німеччина) — німецький фізик.

Його батько, Герман Квінке, та молодший брат, Генріх Квінке — відомі німецькі лікарі. Навчався у Берлінському, Кенігсберзькому і Гайдельберзькому університетах; з 1859 року приват-доцент, у 1865 році — екстраординарний професор фізики в Берлінському університеті; у 1872 році — ординарний професор фізики у Вюрцбурзькому університеті, з 1875 року — в Гайдельберзькому університеті.

Відомі його дослідження з капілярності (ваги капель), часткової фізики (поглинання газів рідкими та твердими телами), акустики (інтерференція звуку), гальванізму (руху рідин від гальванічного струму, розподіл струму в пластинці), а також праці з оптики та магнетизму. З 1856 його наукові праці друкували в «Annalen der Chemie und Physik» Поггендорфа та Відеманна.

Іноземний член Лондонського королівського товариства (1879)^[10].

• Храмов Ю. А. Квинке Георг Герман (Quincke Georg Hermann) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 128. — 400 с. — 200 000 экз. (рос.)

• ВТ-ЭСБЕ+ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)

Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.