Генрі Мозлі
| Генрі Мозлі | |
|---|---|
англ. Henry Moseley  | |
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Henry Gwyn Jeffreys Moseley[1] |
| Народився | 23 листопада 1887[2][3][…] Веймут, Велика Британія |
| Помер | 10 серпня 1915[2][3][…] (27 років) Галліполі, Османська імперія ·вогнепальна рана |
| Країна |  Сполучене Королівство |
| Діяльність | фізик, інженер, хімік |
| Alma mater | Ітонський коледж Триніті-коледж Summer Fields Schoold Університет Оксфорда |
| Галузь | ядерна фізика і фізика[5] |
| Заклад | Університет Оксфорда |
| Членство | Манчестерське літературно-філософське товариствоd |
| Війна | Перша світова війна |
| Батько | Henry Nottidge Moseleyd |
| Родичі | Henry Moseleyd[6] і John Gwyn Jeffreysd |
| Нагороди | |
 Генрі Мозлі у Вікісховищі | |
Генрі Ґвін Джефріс Мозлі (англ. Henry Gwyn Jeffreys Moseley, 23 листопада 1887, Веймут, графство Дорсет — 10 серпня 1915, Галліполі, Туреччина) — англійський фізик, один з основоположників рентгенівської спектроскопії та ствердження концепції атомного номера у фізиці і хімії.
Біографія
Народився в містечку Веймут в англійському графстві Дорсет в родині Генрі Ноттіджа Мозлі, професора анатомії та фізіології Оксфордського університету. Навчався в знаменитому Ітонському коледжі для хлопчиків, потім, в Триніті-коледжі Оксфордського університету. У 1910—1914 працював в лабораторії Ернеста Резерфорда в Манчестерському університеті. У 1914 р. повернувся до Оксфорду. З початком Першої світової війни, Мозлі був направлений на фронт інженером і загинув в районі затоки Сувла на Галліполі 10 серпня 1915 року при проведенні Дарданельської операції у віці 27 років.
Наукова діяльність
У 1913 в серії блискучих експериментів встановив залежність між частотою спектральних ліній характеристичного рентгенівського випромінювання і атомним номером випромінюючого елемента. Залежність була названа на честь першовідкривача — законом Мозлі. Це фундаментальне відкриття мало величезне значення для встановлення фізичного сенсу періодичної системи елементів і атомного номера і для підтвердження правильності концепції планетарного атома. У 1913 р. створив і представив історично перше радіоізотопне джерело електричної енергії (атомну батарею Beta Cell), що являв собою скляну сферу, посріблену зсередини, у центрі якої на ізольованому електроді розташовувалося радієве джерело іонізуючої радіації. Електрони, що випромінюються при бета-розпаді, створюють різницю потенціалів між срібним шаром скляної сфери та електродом з радієвою сіллю. У 1914 Мозлі опублікував роботу, в якій зробив висновок, що між елементами алюмінієм і золотом в періодичній таблиці має перебувати три елементи. Ними виявились елементи Технецій, Прометій, Реній.
Раніше за часів Д. І. Менделєєва припускали, що атомний номер був просто числом, що відповідає місцю елемента у таблиці хімічних елементів відповідно до його відносної атомної маси, і яке може бути змінене (як змінював Д. І. Менделєєв), для правильного впорядкування у Періодичній системі. Генрі Мозлі показав, що атомний номер не просто індекс, а має фізичний зміст і може бути експериментально визначений, і таким чином змінив формулювання періодичного закону.
Див. також
Примітки
- ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Архів історії математики Мактьютор — 1995.
Посилання
- Біографія Генрі Мозлі(англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).