YaChudo

Генрі Дейл

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Генрі Дейл
англ. Henry Hallett Dale
Видатний нейробіолог, лауреат Нобелівської премії по фізіології і медицині (1936)
Ім'я при народженніангл. Henry Hallett Dale Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився9 червня 1875
Лондон
Помер23 липня 1968 (93 роки)
Кембридж, Англія, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняневідомо[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьлікар, нейронауковець, біохімік, фізіолог, фармаколог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТриніті-коледж (Кембридж)[2]
Tollington Schoold
The Leys Schoold[2]
St Bartholomew's Hospitald[2]
Університетський коледж Лондона[2]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьнейробіологія
ЗакладУніверситетський коледж Лондона Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаПрезидент Лондонського королівського товариства і President of the Royal Society of Medicined Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникЕрнест Старлінг і Джон Ньюпорт Ленглі Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Російська академія наук (10 січня 1949)[3]
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Бельгійська королівська академія медицини
Національна академія наук США
Американське філософське товариство
Royal Society of Medicined
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:передача нервових імпульсів, гістамін
Брати, сестриBenjamin Daled[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагородимедаль Коплі,
Нобелівська премія з фізіології або медицини (1936)

Сер Генрі Галлет Дейл (англ. Henry Hallett Dale; 9 червня, 1875, Лондон, Англія — 23 липня, 1968) — англійський нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1936 року (спільно з Отто Леві) «за відкриття, пов'язані з хімічною передачею нервових імпульсів».

Спільно з хіміком Джорджем Баргером виявили невідому раніше біологічно активну речовину, надалі ідентифіковану як β-імідазол-етиламін, що пізніше отримала назву гістамін. Через кілька років, в дослідах на тваринах, Дейл встановив, що введення гістаміну, збільшувало шлункову секрецію, таким чином сприяючи розвитку виразкової хвороби.

Диплом Генрі Дейла

Біографія

Відкриття

У 1906 році сер Генрі Дейл виявив, що екстракти задньої частки гіпофіза людини скорочують матку вагітної кішки.Він придумав назву окситоцин від грецьких слів ωχνξ, τ o χ ox ξ , що означає «швидкі пологи».[5]

Примітки

  1. ↑ Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б в г Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
  3. ↑ Летопись Российской академии наук. Т. VII. 1946—1953 — Москва: Архив Российской академии наук, 2022. — С. 255. — 896 с. — ISBN 978-5-6046932-6-1
  4. ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew, D. Cannadine — Oxford: OUP, 2004.
  5. ↑ Magon, Navneet; Kalra, Sanjay (2011–09). The orgasmic history of oxytocin: Love, lust, and labor. Indian Journal of Endocrinology and Metabolism. 15 Suppl 3 (Suppl3): S156–161. doi:10.4103/2230-8210.84851. ISSN 2230-9500. PMC 3183515. PMID 22029018.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).