Генріх Шварц
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Шварц.
| Генріх Шварц | |
|---|---|
| нім. Heinrich Schwarz | |
| Народився | 14 червня 1906 Мюнхен, Баварське королівство, Німецька імперія[1] |
| Помер | 20 березня 1947 (40 років) Sandweierd, Баден-Баден, Французька зона окупації Німеччини |
| Країна | |
| Діяльність | наглядач концентраційного табору, фотограф, Q814598, політик |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Друга світова війна |
| Членство | СС |
| Роки активності | з 1931 |
| Військове звання | Гауптштурмфюрер |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| Нагороди | |
Генріх Шварц (нім. Heinrich Schwarz; 14 червня 1906, Мюнхен — 20 березня 1947, Баден-Баден) — гауптштурмфюрер СС, співробітник концтаборів Маутгаузен, Аушвіц і Нацвайлер-Штрутгоф.
Біографія
Народився сім'ї католиків. До початку Другої світової війни працював в книжковому видавництві. Шварц приєднався до НСДАП 1 грудня 1931 року (квиток № 786 871), а за день до цього був прийнятий до лав СС (квиток № 19 691). 20 квітня 1937 був підвищений у званні до унтерштурмфюрера.
10 жовтня 1940 був переведений в IV відділ концентраційного табору Маутгаузен, де служив до 30 вересня 1941 року. У той же день Шварц був переведений в промисловий комплекс концентраційного табору Аушвіц в Польщі, де займав різні посади поки в листопаді 1943 роки не був призначений комендантом трудового табору Аушвіц III Мановіц.[2][3] 26 грудня 1943 року Шварц віддав наказ про публічне повішення 26 ув'язнених. Вони були доставлені в його відомство з бункера «Блок-11» в Аушвіці I. Ці в'язні під час виконання підземних робіт прорили тунель для втечі на свободу і були схоплені на гарячому. Шварц віддав наказ про їх повішення публічно, перед строєм інших ув'язнених і розпорядився не прибирати тіла померлих протягом 24 годин. 17 січня 1945 року, коли стало зрозуміло, що насуваються сили радянської армії з дня на день звільнять концтабір, Шварц, як і багато інших нацисти, покинув його і перебрався в Нацвайлер-Штрутгоф, командиром якого залишався до квітня 1945 року.
Був захоплений озброєними силами союзників і постав перед військовим судом в Раштаті за звинуваченням у злочинах проти людяності. За вироком суду був розстріляний в лісі поблизу Баден-Бадена 20 березня 1947 року.[2][3]
Нагороди[4]
- Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го класу (8 років)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #143582534 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Heinrich Schwarz. Commission on Assisted Dying (амер.). 21 лютого 2017. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ а б Wollheim Memorial. www.wollheim-memorial.de. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ Schwarz, Heinrich - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
Джерела
- Baxter I. Nazi Concentration Camp Commandants 1933-1945: Rare Photographs from Wartime Archives. — Pen and Sword, 2014. — С. 140. — 144 с. — ISBN 9781473846890.
- Boyne W. J. Today's Best Military Writing: The Finest Articles on the Past, Present, and Future of the U.S. Military. — Tom Doherty Associates, 2007. — С. 179. — 399 с. — ISBN 9781429910699.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).


