Генріх Лібе

Генріх Лібе
нім. Heinrich Liebe
Народився	29 січня 1908[1]  Гота, Німецький Рейх[1]
Помер	27 липня 1997 (89 років)  Айзенах, Вартбург, Тюрингія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Військово-морська академія Мюрвіка (29 березня 1930)[2]
Знання мов	німецька
Заклад	Federal Maritime and Hydrographic Agency of Germanyd[2]
Учасник	Друга світова війна[1]
Військове звання	Фрегаттен-капітан[3][2][1]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Генріх Лібе (нім. Heinrich Liebe; 29 січня 1908, Гота — 27 липня 1997, Айзенах) — німецький офіцер-підводник, фрегаттен-капітан крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Четвертий за результативністю німецький підводник Другої світової війни.

З 1 жовтня 1936 по 31 січня 1938 року — командир підводного човна U-2, з 24 жовтня 1938 року — U-38, на якому здійснив 9 походів (всього 333 дні в морі). Став широко відомим в останньому поході (середина 1941 року) до берегів Африки, коли він потопив 8 суден загальною водотоннажністю 47 279 брт. 22 липня 1941 року переведений в штаб ОКМ, в серпні 1944 року — в штаб підводного флоту.

Всього за час бойових дій Лібе потопив 34 кораблі (187 267 брт) і пошкодив 1 корабель (3 670 брт).

• Морський кадет (1 жовтня 1927)
• Фенріх-цур-зее (1 квітня 1929)
• Обер-мат (1 листопада 1929)
• Обер-фенріх-цур-зее (1 червня 1931)
• Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1931)
• Обер-лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1933)
• Капітан-лейтенант (1 жовтня 1936)
• Корветтен-капітан (1 грудня 1941)
• Фрегаттен-капітан (1 жовтня 1944)

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) (2 жовтня 1936)
• Пам'ятна Олімпійська медаль (20 квітня 1937)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (8 жовтня 1939)
  • 1-го класу (6 квітня 1940)
• Нагрудний знак підводника (16 грудня 1939)
• Тричі відзначений у Вермахтберіхт
  • «Німецький підводний флот досяг ряду помітних успіхів у боротьбі з Англією. Підводний човен під командуванням капітан-лейтенанта Лібе потопив 34 400 брт. Таким чином, цей підводний човен потопив загалом ворожих торгових суден на 85 000 брт.» (5 липня 1940)
  • «Підводний човен під командуванням капітан-лейтенанта Лібе потопив орожих торгових суден на 44 000 брт.» (31 травня 1941)
  • «Капітан-лейтенант Генріх Лібе і обер-лейтенант-цур-зее Ендрасс стали четвертим і п'ятим командирами підводних човнів, які подолали межу в 200 000 брт.» (9 червня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (14 серпня 1940)
  • Дубове листя (№13; 10 червня 1941)
• Хрест «За військові заслуги» (Італія) з мечами (2 грудня 1941)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (3 вересня 1944)

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.77—78 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 504, ISBN 978-3-938845-17-2
• Rainer Busch / Hans-Joachim Röll: Der U-Boot-Krieg 1939-1945, Band 1 Die deutschen U-Boot-Kommandanten, Mittler-Verlag, 1996, ISBN 3813205096

• Генріх Лібе на uboat.net [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.]

1. ↑ ^{а б в г} Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 145. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
2. ↑ ^{а б в} http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Heinrich_Liebe
3. ↑ https://uboat.net/men/liebe.htm