Генріка Беєр
| Генріка Беєр | |
|---|---|
| Henryka Beyer | |
 Портрет Генріки Беєр на мольберті, Кароль Беєр | |
| Народилася | 7 березня 1782[1][4]  Щецин, Прусське королівство |
| Померла | 24 жовтня 1855[1][2][3] (73 роки) Хшанув, Малопольське воєводство, Польща |
| Поховання | Евангелістський цвинтар Варшави |
| Країна |  Прусське королівство |
| Діяльність | художниця, літографка, графік, директорка школи |
| Галузь | малярство |
| Знання мов | німецька |
| Діти | Кароль Беєр |
Генріка Софія Марія Беєр (до шлюбу Мінтер, пол. Henryka Beyer, 7 березня 1782, Щецин, Польща — 24 листопада 1855, Хшанів, Польща) — польсько-німецька художниця й архітекторка.
Біографія
Генріка Беєр брала уроки художньої майстерності в Щецині у художника Петера Шмідта. Молодша сестра Вільгельма Мінтера (англ. Wilhelm Heinrich Minter).
У 1805 році переїхала в Берлін, де продовжила навчання живопису у відомого своїми картинами із зображенням квітів художника і директора Королівської порцелянової мануфактури Готфріда Вільгельма Волкера.
У 1811 році переселилася на постійне проживання у Варшаву, де навчалася у художника, педагога, найбільшого представника класицизму в польському живописі Антонія Бродовського.
У 1813 році одружилася з Яном Готлібом Вільгельмом Беєром (пом. 1819), перейшовши при цьому з лютеранства в кальвінізм.
Народила трьох синів, з яких у 1818 році — молодшого Кароля Беєра, що став «батьком польської фотографії», дагеротипістом, фотографом і нумізматом.
Рано овдовіла і маючи під опікою трьох малолітніх дітей, Генріка Беєр у 1824 році відкрила в Варшаві жіночу школу живопису і малюнка. Школа проіснувала до 1833 року.
Писала натюрморти з квітами, фруктами та посудом, в основному, акварелі, теплих темних тонів. Свої роботи підписувала Hka Beyer.
Генріка Софія Марія Беєр померла 24 листопада 1855 року в польському містечку Хшанув.
За іншими даними похована поруч із синами на Кальвіністському кладовищі Варшави (кв. Е, ряд 3, № 13).
Поет Станіслав Яхович вшанував її пам'ять наступним віршем, принесеним до некролога:
|
Проста, як квітка, що її намалювала
У небесній прикрашеній коштовності, Правда в її словах, а в її ділах — слава, У житті заохочена до чесноти. |
|
Галерея
-
Генріка Беєр.
Квіти в вазоні.1823 -
Букет квітів в вазоні, полотно, олія, 1827 р., Національний музею у Варшаві -
Квіти -
Квіти в вазоні -
Натюрморт з квітами -
Апофеоз Кохановського 1830 року
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ а б zespół autorów Інтернет-енциклопедія PWN
- ↑ а б Sejm-Wielki.pl — 2002.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
Література
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).