Генофонд

Генофонд — поняття з популяційної генетики, що описує сукупність всіх генних варіацій (алелей) певної популяції. Популяція володіє всіма своїми алелями для оптимального пристосування до умов навколишнього середовища.

Якщо до певного гена в усій популяції існує лише один алель, то таку популяцію відносно цього гена називають мономорфною. За наявності кількох різних варіантів гена в популяції вона вважається поліморфною. Внаслідок сильного інбридингу часто виникають мономорфні популяції лише з одним варіантом гена.

Одним із показників обсягу генофонду є ефективна величина популяції, скорочено ${\displaystyle N_{e}}$. У популяції з диплоїдним набором хромосом може бути максимально удвічі більше алелей одного гена, ніж індивідів, тобто ${\displaystyle N_{e}\leq \ 2*N}$ (чисельності популяції). При цьому не враховуються статеві хромосоми. Алелей всієї популяції в ідеальному випадку розподілені за законом Харді—Вайнберга.

Великий генофонд з безліччю різних варіантів окремих генів веде до кращого пристосування потомства до мінливого навколишнього середовища. Різноманітність алелей дозволяє пристосуватися до змін значно швидше, якщо відповідні алелі вже є в наявності, ніж якщо вони повинні з'явитися внаслідок мутацій. Однак, в незмінному навколишньому середовищі, менше число алелей може бути вигіднішим, оскільки при великій кількості алелей можуть виникати їх несприятливі комбінації.

За підсумками досліджень з мтДНК 2017-го близько 25 % українських мітотипів мають схожість з головним кластером розповсюдженим у межах Європи, 18 % є унікальними (автохтонними), 9 % виявляють схожість до поліщуків, 6.7 % спорідненість з фіно-угорцями Північної Європи і близько 2-3.5 % з кавказцями та західними сибірцями^[1].

• Генетична відстань
• Біорізноманіття
• Дрейф генів
• Партеногенез
• Ефект пляшкового горла
• Гетерозис
• Епістаз

• Рычков Ю. Г. Генофонд и геногеография народонаселения / Генофонд населения России и сопредельных стран. (у II-х томах) СПб.: Наука 2000—2003

• Генофонд // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 47.

Зовнішні відеофайли
	«Украинский генофонд в европейском контексте» Лекція О.М. Утєвської (к.б.н.) м. Харків, INDIE, Вільний Університет Майдан Моніторинг

• ГЕНОФОНД [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
• ГЕНОФОНД [Архівовано 12 грудня 2017 у Wayback Machine.]