Геміфусома
Геміфусома — це внутрішньоклітинна органела, вперше описані у 2025 році дослідниками з Національного інституту охорони здоров'я та Медичної школи Університету Вірджинії[1][2]. Геміфусоми, виявлені за допомогою кріоелектронної томографії in situ, — це гетеротипні везикулярні комплекси, що характеризуються стійкою геміфузійною діафрагмою та характерною 42-нанометровою протеоліпідною нанокраплею (PND). Ці органели становлять до 10 % везикулярних структур на периферії клітини та часто містять ендосоми, але вони не беруть участі у звичайних ендоцитарних шляхах[2].
Виявлені у чотирьох клітинних лініях ссавців: COS-7, HeLa, RAT-1 та 3T3[2].
Вважається, що геміфузоми діють як платформи для біогенезу везикул через ESCRT -незалежний механізм (англ. Endosomal Sorting Complexes Required for Transport, ендосомні сортувальні комплекси, необхідні для транспорту), що сприяє формуванню мультивезикулярного тіла[2].
Примітки
- ↑ Clark, Gaby; Egan, Robert, ред. (25 червня 2025). Scientists discover unknown organelle inside our cells (англ.). University of Virginia. Процитовано 9 липня 2025 — через phys.org.
- ↑ а б в г Tavakoli, Amirrasoul; Hu, Shiqiong; Ebrahim, Seham; Kachar, Bechara (17 травня 2025). Hemifusomes and interacting proteolipid nanodroplets mediate multi-vesicular body formation. Nature Communications (англ.). 16 (1). doi:10.1038/s41467-025-59887-9. ISSN 2041-1723. PMC 12085569. PMID 40382390.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).