Гегемон
Гегемо́н (грец. ἡγεμών, трансліт. геґемон, новогрецькою ηγεμόνας «іґемонас», «проводир, провідник, керівник, напутник») — керівник, вождь, носій гегемонії[1].
Історично термін використовувався для позначення звання керівника або воєначальника, намісника, рідше — імператора. У Новому Заповіті прокуратор Юдеї Понтій Пілат має титул гегемон (игемонъ).
Із цього ж кореня походить і слово ἡγούμενος (іґуменос — «ігумен»), яке означає керівника православного монастиря.
Примітки
Джерела
Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. — К.: Довіра, 2000. — С. 246.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).