YaChudo

Геганес

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.


Геганес
швед. Höganäs[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Координати 56°11′46″ пн. ш. 12°34′37″ сх. д. / 56.196001685599° пн. ш. 12.576921233407° сх. д.
Країна
 Швеція[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяГеганес
Q10532207?
Q10532205?
Q18334879?
Väsbyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Межує зГельсінборг Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа1112 ± 0,5 га[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення16 274 осіб (31 грудня 2023)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames2706003
OSM ↑935552 ·R (Геганес, Q10532207, Q10532205, Q18334879, Väsby)
Геганес. Карта розташування: Швеція
Геганес
Геганес
Геганес (Швеція)
Мапа
CMNS: Геганес у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Геганес (швед. вимова: [²høːɡaˌnɛːs])[4] — місто та адміністративний центр комуни Геганес, лен Сконе, Швеція з 14 107 жителями (2010).[5]

Геганес відома у Швеції за підприємство кераміки Höganäs Keramik, що є частиною групи Iittala.

Геганес є штаб-квартирою Höganäs AB, одним з найбільших світових виробників порошкової металургії з філіями по усьому світу. Höganäs AB заснована графом Еріком Руутом в 1797 році,[6] що робить цю компанію однією з найстаріших у Швеції.

Історія

Геганес було засноване як невелике рибальське село в парафії Весбю, задокументоване в 1488 році в Høyenæss. У середині XVII століття тут було 17 будинків. В цьому районі було знайдено вугілля і його видобуток почався в 1797 році. У 1798 році була побудована залізниця з дерев'яними рейками. Вона була першою в Швеції і була використана для транспортування вугілля з шахти до гавані. Населення почало зростати, і для шахтарів були побудовані нове житло. Протягом XIX століття було побудовано більше галузей промисловості з використанням глини для виготовлення керамічних виробів. Геганес досі відоме своєю керамікою. Вугільні шахти, однак, були закриті в 1960-х рр.[7] У 1936 році, коли Геганес отримав статус міста та мав 6 915 мешканців. З 1971 р. він є центром комуни Геганес, що охоплює півострів Куллаберг, що налічує близько 24 000 жителів.

У 2009 році місто почало приймати євро у своїх магазинах, ресторанах, банках та інших підприємствах.[8] Більше 30 магазинів приймають готівку в євро як частину PR.[9]

Видатні особистості

  • Морган Йоганссон — шведський політик та журналіст, член Соціал-демократичної партії міністр юстиції Швеції (з 2017 року), міністр з питань міграції та політики притулку (2014—2017).

Примітки

  1. ↑ Statistiska tätorter 2018 – befolkning, landareal, befolkningstäthet — Статистичне управління Швеції, 2019.
  2. ↑ archINFORM — 1994.
  3. ↑ а б Statistiska tätorter 2023, befolkning, landareal, befolkningstäthet per tätort — Статистичне управління Швеції, 2024.
  4. ↑ Jöran Sahlgren; Gösta Bergman (1979). Svenska ortnamn med uttalsuppgifter (швед.). с. 12. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  5. ↑ Tätorternas landareal, folkmängd och invånare per km2 2005 och 2010 (Swedish) . Статистичне управління Швеції. 14 грудня 2011. Архів оригіналу за 15 червня 2016. Процитовано 23 червня 2019.
  6. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2010. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Gustav Westerholm (1994). En kolgruvearbetares minnen – Del I (av tre). Kullabygd (Swedish) . LXVII. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 червня 2019.
  8. ↑ BBC NEWS | Business | Swedish town aims to be 'euro-city'. News.bbc.co.uk. 29 грудня 2008. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  9. ↑ Delade meningar om euro hos handlare [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).