YaChudo

Гевін Кріл

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Гевін Кріл
Народився18 квітня 1976[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Фіндлі, Огайо, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер30 вересня 2024[3] (48 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мангеттен, Нью-Йорк[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
  • nerve sheath neoplasmsd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
    • Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
    Діяльністьпісняр, актор, співак, телеактор, кінопродюсер, музикант Редагувати інформацію у Вікіданих
    Alma materУніверситет Мічигану і Findlay High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
    Роки діяльності1997 — 2024
    IMDbnm1342128
    Нагороди та премії
    CMNS: Гевін Кріл у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Гевін Джеймс Кріл (англ. Gavin James Creel; 18 квітня 1976, Фіндлі, Огайо — 30 вересня 2024, Мангеттен, Нью-Йорк, США) — американський актор, співак й автор пісень, знаний за роботами в музичному театрі. За кар'єру став лавреатом премій «Греммі», «Тоні», «Драма Деск» і Лоуренса Олів'є.

    2002 року дебютував на Бродвеї з головною роллю Джиммі у постановці «Надзвичайно сучасна Міллі», 2009 року з'явився в ролі Клода у відновленній бродвейській постановці «Волосся», обидві отримали номінацію на премію «Тоні». У 2012—2015 роках грав роль Старійшини Прайса в «Книзі Мормона», за яку отримав нагороду Лоуренса Олів'є за роль у Вест-Ендській версії мюзиклу та зіграв цю роль у Національному турі у США та на Бродвеї. 2017 року став лавреатом премії «Тоні» за роль Корнеліуса Гекла у бродвейській постановці «Привіт, Доллі!».

    Серед інших театральних робіт ролі у «Клітки для дурнів» (2004), «Вона мене кохає» (2016), «Офіціантка» (2019) і «У ліс» (2022) на Бродвеї, «Мері Поппінс» (2006) і «Офіціантка» (2020) у Вест-Енді, і національні тури «Слава» (1998) й «У ліс» (2023). На екрані знаний за роллю Білла в «Елоїзі на площі» та її різдвяному продовженні.

    Молодість й освіта

    Народився в Фіндлі, штат Огайо, 18 квітня 1976 року[5]. Виховувався в побожному релігійному середовищі, яке вважало його дуже відчуженим, тому його привабив театр як спосіб уникнути цього[5]. 1994 року закінчив місцеву школу, а 1998 року здобув ступінь бакалавра красних мистецтв в галузі музичного театру в Школі музики, театру та танцю Мічиганського університету[6].

    Кар'єра

    1997—2001: Початок кар'єри

    Професійну кар'єру розпочав в регіональному театрі. Серед перших його робіт ролі в репертуарному театрі Pittsburgh Civic Light у сезонах 1997 та 1998 років, зокрема у постановках «Поцілуй мене, Кейт», «Клітка для диваків» і «В місті»[7].

    Після закінчення коледжу зіграв Ніка Піаццу в першому складі національного туру мюзиклу «Слава» 1998 року[8]. У 1998—1999 роках відбувся тур у таких містах, як-от Торонто, Вашингтон і Чикаго[9]. Після гастролей продовжував виступати в регіональному театрі, а на початку 2000-х років переїхав до Нью-Йорка. 2001 року зіграв в оригінальній оф-бродвейській постановці «Бетбой: Мюзикл»[8]. Також брав участь у «Пробудження весни» 2001 року[10].

    2002—2012: Бродвейський дебют і прорив

    2002 року дебютував на Бродвеї в оригінальній постановці «Надзвичайно сучасна Міллі», виконавши роль Джиммі Сміта разом з Саттон Фостер у ролі Міллі Діллмаунт. За проривний виступ номінований на премію «Тоні» за найкращу чоловічу роль в мюзиклі. У лютому 2003 року зіграв принца Еріка у театральній адаптації «Русалоньки» Діснея[11]. У квітні 2003 року залишив роль Джиммі Сміта і почав виступав в оригінальній чиказькій постановці «Road Show» Стівена Сондгейма, записав оригінальний альбом для «Bright Lights, Big City»[10]. 2003 року дебютував на екрані у фільмі «Елоїза на площі» та наступному фільмі «Елоїза на Різдво» в ролі Білла[12][13].

    2004 року повернувся на Бродвей у відновленій постановці «Клітка для диваків», виконавши роль Жана-Мішеля. 2006 року дебютував у Вест-Енді у постановці «Мері Поппінс» Того ж року випустив свій дебютний студійний альбом «Goodtimenation». 2008 року мав зіграти Ісуса разом з Джошуа Генрі в ролі Юди / Івана Хрестителя та Діаною Дегармо в бродвейській виставі «Godspell» у театрі Етель Беррімор, але 19 серпня було оголошено, що шоу відклали на невизначений термін через втрату інвестора[14]. 2009 року повернувся на Бродвей у відновленій постановці «Волосся». За головну роль Клода отримав другу номінацію на премію «Тоні» в своїй кар'єрі за найкращу чоловічу роль у мюзиклі. Він та решта акторського складу виступали в Лондоні до 2010 року, коли виробництво перенесли у Вест-Енд[8].

    2012—2024: Подальша робота у театрі

    У 2012—2015 роках грав у серії постановок «Книги Мормона». Вперше з'явився в ролі Елдера Прайса в Першому національному турі 2012 року. Згодом зіграв роль в оригінальній постановці мюзиклу на Вест-Енд; за цю гру отримав нагороду за найкращу чоловічу роль у мюзиклі на церемонії вручення премії Лоуренса Олів'є 2014 року, найпрестижнішої театральної нагороди Великої Британії[8].

    Зіграв ввічливого продавця Стівена Кодалі разом з Джейн Краковськи в бродвейському відновленні 2016 року «Вона мене кохає». Постановка мала успіх у критиків, і його трансляція наживо стала першою серед бродвейських шоу. Відтоді запис — частина серії PBS «Величних постановок»[15].

    2017 року почав грати Корнеліуса Гекла у відновленій бродвейській виставі «Привіт, Доллі» з Беттою Мідлер у головній ролі. За свою роль нагороджений премією «Тоні» 2017 року за найкращу чоловічу роль в мюзиклі. 2019 року зіграв доктора Поматтера в бродвейській постановці «Офіціантка». Згодом він зіграв роль у постановці мюзиклу на Вест-Енді, знявшись разом з Сарою Барелліс[16].

    2021 року з'явився у двох епізодах «Американських історій жахів» разом з Меттью Бомером і Сьєррою Маккормік на FX на Hulu[17]. 29 серпня 2021 року виступив на концерті мережі PBS для мюзиклу «Зла», ведучими якого були Крістін Ченовет й Ідіна Мензель. Серед інших артистів були Ріта Морено, Синтія Еріво, Аріана ДеБоз, Алі Строкер, Ембер Райлі, Маріо Кантоне, Дженніфер Неттлз, Стефані Сюй, Алекс Ньюелл, Айзек Коул Павелл і Габріель Руїс, які виконали різні номери мюзиклу[18].

    У травні 2022 року з'явився в образі Вовка та Прекрасного принца у відновленні мюзиклу «У ліс»[19]. 23 липня залишив роль на два тижні, і його замінили Шаєнн Джексон і дублер Джейсон Форбах[20]. Він повернувся на місяць, а потім знову пішов 4 вересня на 10 днів, і його замінив Енді Карл[21]. 16 вересня повернувся до його закриття 8 січня 2023 року. Під час бродвейських показів виступав разом з Барейлсом, Карлом, Джошуа Генрі, Філіпою Су, Браяном д'Арсі Джеймсом, Патіною Міллер, Стефані Дж. Блок, Крістою Родрігез, Дені Бентон, Джулією Лестер, Себастьяном Арселусом, Монтего Гловером, Даян Фелан, і Хоакіною Калуканго[22]. Повторив ролі в національному турі 2023 року разом з Гловером, Блоком, Арселусом, Форбахом, Феланом, Родрігесом і Карлом[23][24].

    2019 року вперше виконав пісню з власноруч написаного мюзиклу на Elsie Fest, де дебютував з піснею «The Only One»[25]. 2021 року виступив з двома «концертами», для яких Музей мистецтва Метрополітен доручив Крілу написати книгу, музику та слова, та бути виконавцем[26]. У грудні 2022 року в Pershing Square Signature Theatre Center відбулися два читання «Walk on Through»[27]. Кріл детально розповідав про роботу над цим твором до та під час пандемії COVID-19[5]. Його світова прем'єра відбулася на оф-Бродвеї у листопаді 2023 року і тривала з 13 листопада до 7 січня 2024 року[28].

    Особисте життя і смерть

    Був геєм і брав активну участь у боротьбі за права геїв[5][29]. Разом з Рорі О'Меллі та Дженні Канелос був одним із засновників Broadway Impact, групи ЛГБТ-активістів, яка мобілізувала театральну спільноту Нью-Йорка на боротьбу за одностатеві шлюби[30]. Був постійним учасником ЛГБТ круїзу RFamilyVacations з Розі О'Доннелл[31]. 2009 року зустрічалася з актором Джонатаном Ґроффом[32]. На момент смерті перебував у стосунках з Алексом Темплом Вордом[5].

    Періодично мешкав на Верхньому Вест-Сайді Мангеттену та в Кармелі, Нью-Йорк[5][33].

    У березні 2018 року відновлювався після операції на спині[34].

    У липні 2024 року йому діагностували метастатичну меланотичну саркому оболонки периферичного нерва, рідкісну форму раку[5]. Він помер у своєму будинку на Мангеттені 30 вересня 2024 року у віці 48 років[5][35][36]. Його численні колеги публічно висловили співчуття[37].

    Визнання

    Рік Нагорода Категорія Робота Результат
    2002 Тоні Найкраща чоловіча роль в мюзиклі Надзвичайно сучасна Міллі Номінація
    2009 Тоні Найкраща чоловіча роль в мюзиклі Волосся Номінація
    Ліги драми Видатна гра Номінація
    2010 GLAAD Media Award За особливі досягнення
    (разом з акторським складом)         		Honoree
    2014 Лоуренса Олівʼє Найкраща чоловіча роль в мюзиклі Книга Мормона Перемога
    WhatsOnStage Найкраща чоловіча роль в мюзиклі Перемога
    2017 Тоні Найкраща чоловіча роль в мюзиклі Привіт, Долллі Перемога
    Драма Деск Найкраща чоловіча роль в мюзиклі Перемога
    Outer Critics Circle Найкраща чоловіча роль в мюзиклі Перемога
    2023 Греммі Найкращий музичний театральний альбом У ліс Перемога
    Елліот Нортон Найкраща гостьова роль у мюзиклі Перемога
    Вибір глядачів Broadway.com Улюблений актор мюзиклу Перемога
    Улюблена сценічна пара (з Джошуа Генрі) Номінація
    Улюблене кумедне виконання Номінація

    Примітки

    1. ↑ SNAC — 2010.
    2. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
    3. ↑ https://www.thewrap.com/gavin-creel-broadway-actor-dies/
    4. ↑ а б https://time.com/7026876/gavin-creel-dies/
    5. ↑ а б в г д е ж и Paulson, Michael (30 вересня 2024). Gavin Creel, Tony-Winning Musical Theater Actor, Dies at 48. Процитовано 30 вересня 2024.
    6. ↑ Broadway Actor And Findlay Native Gavin Creel Dies - WFIN Local News. wfin.com. 30 вересня 2024.
    7. ↑ Gavin Creel theatre profile. abouttheartists.com. Процитовано 26 липня 2021.
    8. ↑ а б в г Stars On Stage - Gavin Creel. newyorktheatreguide.com. Процитовано 26 липня 2021.
    9. ↑ Fame – Broadway Musical – Tour | IBDB. www.ibdb.com. Процитовано 26 липня 2021.
    10. ↑ а б Gavin Creel. The Official Masterworks Broadway Site (амер.). Процитовано 26 липня 2021.
    11. ↑ Little Mermaid workshop
    12. ↑ Berman, Marc. Gavin Creel, Tony Award-Winning ‘Helly, Dolly!’ Star, Dies At 48. Forbes (англ.). Процитовано 2 жовтня 2024.
    13. ↑ Gavin Creel, Tony-winning Broadway actor, dies of sarcoma at 48 - CBS New York. www.cbsnews.com (амер.). 1 жовтня 2024. Процитовано 2 жовтня 2024.
    14. ↑ Broadway Revival of Godspell Postponed. Playbill. Архів оригіналу за 24 лютого 2009. Процитовано 4 серпня 2014.
    15. ↑ She Loves Me ~ About She Loves Me | Great Performances | PBS. Great Performances (амер.). 28 вересня 2017. Процитовано 27 липня 2021.
    16. ↑ Gans, Andrew (07 січня 2019). Sara Bareilles Returns to Broadway's Waitress Opposite Tony Winner Gavin Creel January 7. Playbill.
    17. ↑ Sullivan, Lindsey (1 серпня 2021). Aaron Tveit, Gavin Creel & More Announced for Ryan Murphy's American Horror Stories. Broadway.com. Процитовано 1 серпня 2021.
    18. ↑ Kristin Chenoweth & Idina Menzel to Host 'Wicked in Concert' PBS Special; Full Cast Announced. 5 серпня 2021.
    19. ↑ Wild, Stephi. Meet the New, Broadway-Bound Cast of INTO THE WOODS. BroadwayWorld.com (англ.). Процитовано 30 вересня 2022.
    20. ↑ Gordon, David (12 липня 2022). Cheyenne Jackson, Jason Forbach to Fill In for Gavin Creel in Into the Woods on Broadway. TheaterMania. Процитовано 1 лютого 2023.
    21. ↑ Hall, Margaret (12 серпня 2022). Stephanie J. Block, Sebastian Arcelus, Krysta Rodriguez, Montego Glover, More to Join Broadway's Into the Woods. Playbill.
    22. ↑ Into the Woods 2022-23. Playbill. Процитовано 11 січня 2023.
    23. ↑ Harms, Talaura. Broadway's Into the Woods Revival Will Journey Across the U.S. On Tour. Playbill. Процитовано 10 грудня 2022.
    24. ↑ Wild, Stephi (17 січня 2023). Complete Cast and Additional Cities Announced For 'Into The Woods' Tour. BroadwayWorld. Процитовано 1 лютого 2023.
    25. ↑ Gavin Creel — "The Only One" from Walk On Through: Confessions of a Museum Novice at Elsie Fest (англ.), процитовано 13 листопада 2023
    26. ↑ Gavin Creel: Walk on Through | The Metropolitan Museum of Art. engage.metmuseum.org. Процитовано 25 жовтня 2022.
    27. ↑ WALK ON THROUGH: Confessions of a Museum Novice. WALK ON THROUGH: Confessions of a Museum Novice (амер.). Процитовано 13 листопада 2023.
    28. ↑ Gavin Creel Musical, World Premiere From Jason Robert Brown, More Headed to MCC Theater. Playbill.
    29. ↑ Millie and Hair Star Gavin Creel on Coming Out, Making 'Noise' and Dreaming of a Hippie Heaven. Broadway.com. 16 січня 2013. Архів оригіналу за 18 червня 2013.
    30. ↑ Dwiggins, Margaret (16 вересня 2014). Creel excited to be returning to northwestern Ohio. The Courier. Findlay, Ohio. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
    31. ↑ Gans, Andrew (15 березня 2008). All Aboard!: 'Rosie' Cruise, with Murney, Creel and Rudetsky, Departs March 15. Playbill. Архів оригіналу за 23 червня 2008.
    32. ↑ Sessums, Kevin (20 грудня 2016). Jonathan Groff Talks Looking, Hamilton, and Madonna's iPhone. FourTwoNine. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 8 лютого 2024.
    33. ↑ Shattuck, Kathryn (17 жовтня 2021). Gavin Creel Lets His Imagination Dance. The New York Times. с. AR4. Процитовано 30 вересня 2024.
    34. ↑ Clement, Olivia (21 лютого 2018). Santino Fontana to Step Into 'Hello, Dolly!' on Broadway. Playbill. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 27 січня 2022.
    35. ↑ Gavin Creel, Tony-Winning Broadway Actor, Dies at 48. The Wrap. 30 вересня 2024. Процитовано 30 вересня 2024.
    36. ↑ Higgins, Molly (30 вересня 2024). Tony-Winning Actor Gavin Creel Passes Away at 48. Playbill. Процитовано 1 жовтня 2024.
    37. ↑ Gavin Creel: American Horror Story and Broadway star Gavin Creel dies at 48. BBC News (брит.). 1 жовтня 2024. Процитовано 1 жовтня 2024.

    Посилання

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).