Гвідо де Марко
| Гвідо де Марко | ||||
|---|---|---|---|---|
мальт. Guido de Marco  | ||||
 | ||||
| 6-й Президент Мальти | ||||
| 4 квітня 1999 — 4 квітня 2004 | ||||
| Попередник | Уго Міфсуд Боннічі | |||
| Наступник | Едвард Фенек Адамі | |||
| 7-й Міністр закордонних справ Мальти | ||||
| 8 вересня 1998 — 24 березня 1999 | ||||
| Попередник | Джордж Велла | |||
| Наступник | Джо Борг | |||
| 47-й Голова Генеральної Асамблеї ООН | ||||
| 18 вересня 1990 — 17 вересня 1991 | ||||
| Попередник | Джозеф Нанвен Гарба | |||
| Наступник | Самір Шихабі | |||
| 5-й Міністр закордонних справ Мальти | ||||
| 4 квітня 1990 — 28 жовтня 1996 | ||||
| Попередник | Едвард Фенек Адамі | |||
| Наступник | Джордж Велла | |||
| Народився | 22 липня 1931 Валлетта, Британська імперія[1][2] | |||
| Помер | 12 серпня 2010 (79 років) Мсіда, Lvantd, Мальта[1] | |||
| Похований | Addolorata Cemeteryd[3] | |||
| Відомий як | дипломат, викладач університету, політик | |||
| Місце роботи | Мальтійський університет | |||
| Громадянство |  Мальта | |||
| Alma mater | Мальтійський університет і St Aloysius' Colleged | |||
| Політична партія | Націоналістична партія | |||
| Діти | Маріо де Маркоd | |||
| Релігія | католицька церква | |||
| Нагороди |
| |||
| Підпис |  | |||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Гві́до де Ма́рко (італ. і англ. Guido de Marco; 22 липня 1931, Валлетта — 12 серпня 2010, Мсіда) — мальтійський державний діяч, Президент Мальти (1999—2004).
Початок кар'єри
Здобув освіту в Королівському університеті Мальти, де в 1953 р. здобув ступінь бакалавра гуманітарних наук з філософії, економіки та італійської мови, а в 1955 р. — ступінь доктора права. З 1956 р. працював у Верховному суді Мальти. З 1964 по 1966 рр. виконував обов'язки радника корони при уряді Мальти. Професор кримінального права в Університеті Мальти, де викладав з 1967 р.
Політична кар'єра
У квітня 1966 р. вперше обраний депутатом від Націоналістичної партії до Палати представників і переобирався в парламент на кожних загальних виборах протягом довгого часу. У 1972—1977 рр. — генеральний секретар Націоналістичної партії, в 1977—1999 рр. — заступник голови Націоналістичної партії.
У 1967 р. — обраний Палатою представників делегатом у Парламентській Асамблеї Ради Європи, і протягом майже двадцяти років був її членом.
У 1987—1996 та 1998—1999 рр. — заступник Прем'єр-міністра Мальти. Одночасно обіймав важливі міністерські пости:
- 1987—1990 рр. — міністр юстиції і міністр внутрішніх справ,
- 1990—1996 рр. — міністр юстиції і міністр закордонних справ,
- 1998—1999 рр. — міністр закордонних справ.
У 1999—2004 рр. — Президент Мальти.
Нагороди
- Орден Хреста землі Марії на ланцюгу (Естонія, 24 квітня 2001 р.)[4]
- Орден Білої зірки на ланцюгу (Естонія, 27 вересня 2003 р.)[5]
- Орден «За заслуги» I ступеня (Україна, 21 серпня 2007 р.)[6]
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1036150674 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Bonnici E. Cimiterju Ta’ Santa Marija Addolorata – Storja, Arti u Personalitajiet — Kalkara: Heritage Malta, 2019. — С. 354. — ISBN 978-99932-57-75-2
- ↑ Teenetemärkide kavalerid: Guido de Marco [Архівовано 2016-05-05 у Wayback Machine.](ест.)
- ↑ Teenetemärkide kavalerid: Guido de Marco [Архівовано 2017-12-22 у Wayback Machine.](ест.)
- ↑ Указ Президента України № 739/2007 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав» [Архівовано 22 березня 2008 у Wayback Machine.](укр.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).