Гаї-за-Рудою

село Гаї-за-Рудою
Церква святого Юрія
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Залозецька селищна територіальна громада
Код КАТОТТГ	UA61040130050026344
Основні дані
Засноване	1648 (378 років)
Населення	820 осіб
Територія	2.030 км²
Густота населення	403.94 осіб/км²
Поштовий індекс	47231
Телефонний код	+380 3540
Географічні дані
Географічні координати	49°49′36″ пн. ш. 25°22′48″ сх. д. / 49.82667° пн. ш. 25.38000° сх. д.
Відстань до районного центру	32 км
Найближча залізнична станція	Зборів
Відстань до залізничної станції	28 км
Місцева влада
Адреса ради	47234, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, селище Залізці, вул. Шевченка, буд. 64
Карта
Гаї-за-Рудою
Гаї-за-Рудою
Мапа
Гаї-за-Рудою у Вікісховищі

Гаї́-за-Рудо́ю — село в Україні, у Залозецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. До вересня 2016 року — адміністративний центр колишньої Гаї-за-Рудівської сільської ради.

Село розташоване за 32 км від міста Зборів та 28 км від найближчої залізничної станції Зборів (у с. Млинівці).

Територія — 2,03 кв. км². Дворів — 259. Населення — 817 осіб (2014 р.).

Перша писемна згадка — 1785. Заснували поселення вихідці з Залізців, які в урочищах-гаях заклали сади. Між цими населеними пунктами є розлога улоговина, у якій колись добували руду, а поселення за нею назвали Гаї-за-Рудою. Землі села належали до Золочівського ключа маєтностей Собеських; у XVI столітті передані у власність подільського воєводи Мартина Каменецького.

Після Першої світової війни жителі (були виселені у 1914—1917 роках) відновили зруйноване село. В УГА служили 18 чоловіків. Серед них: Юліан Баран (р. н. невід.), Пав ло Вівчарик (1895—1978), Михайло Квасницький (р. н. невід.), Василь Матвійків (1876 р. н.), Іван Назарович (1895—1976), Василь Покиданець (1898—1987), Володимир Чехович (1897—1990).

Діяли філії «Просвіти» (голова Михайло Яворський), «Сокола» (голова Петро Хомин) та інших товариств, кооператива «Єдність», цегельний завод, кооператива. Населення до Першої світової війни належало до Залозецької ґміни і до Залозецької парафії церкви Покрови Пресвятої Богородиці.

У 1925 році збудований Народний дім з читальнею «Просвіти», а в 1928 році збудовано нову школу. З 1938 року діяла школа з українською та польською мовами навчання.

У 1940 році більшовики вивезли з села 8 родин.

Під час Другої світової війни на спиртозаводі Турчина згоріло кілька осіб. У селі діяв осередок Юнацтва ОУН. До Червоної армії мобілізували 24 чоловіки. Одним з борців за свободу був вояк УПА Ярослав Диконтий («Чайка»), який у 1945 році напав на «стрибків», роззброїв їх і вбив парторга підрозділу НКДБ Бечехамеєва. Могила Я. Диконтія — на цвинтарі в смт Залізці. За участь у національно-визвольній боротьбі репресій зазнали близько 20 осіб.

2000 року в селі введено в дію нову АТС.

З 14 вересня 2016 року село увійшло до складу Залозецької селищної громади. До села належить хутір Ковтуни (Гаї-Ковтуни).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», затверджено склад Залозецької селищної громади^[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району^[2].

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610428, розташована у приміщенні школи.

Результати

• зареєстровано 595 виборців, явка 61,01%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 39,94%, за «Голос» — 16,20%, за «Європейську Солідарність» — 10,06%^[3]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 29,10%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 20,62%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 18,93%^[4].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Є церква святого Юрія (1990—1998), про яку видано брошуру І. Макара; 4 «фіґури» Матері Божої, 2 «фіґури» Ісуса Христа, хрест на місці зниклої «фіґури».

Насипано символічну могилу воїнам-односельцям — учасникам ІІ світової війни та Борцям за волю України.

Встановлено Хрест і висипана могила воїнам, які загинули у російсько-українській війні (14 серпня 2014 р.).^[6]

Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека, клуб, фельдшерський пункт, торгові заклади, фермерські господарства, ПП ім. Т. Шевченка.

Уродженці села:

• Богдан Макар (нар. 1947) — доктор медичних наук,
• Василь Макар («Турин»; 1915—1944) — станичний, учасник національно-визвольних змагань,
• Іван Пугач (1931—2009) — педагог, літератор, краєзнавець;
• Іван Покиданець (нар. 1911, на хуторі Ковтуни — †1990) — ткач-килимар, народний майстер України.
• митрофорний протоієрей Василь Хоміцький (6 грудня 1973 р.) священник, викладач історії України, психолог, магістер релігієзнавства, кандидат історичних наук, депутат Зборівської районної ради, депутат двох скликань Залозецької ОТГ, засновник церковного музею митрополита Якова (Панчука) с. Лосятин Кременецького району, спонсор та ініціатор створення музею Повстанської слави в с. Панасівка Залозецької ТГ, автор пісні Панасовецький край.

Проживала:

• до 2001 р. проживала Софія Якубовська — рідна сестра шефа штабу воєнної округи «Лисоня» Володимира Якубовського («Бондаренка»).

• 
  Дзвіниця церкви Святого Юрія
• 
  Символічна могила борцям за волю України
• 
  Автобусна зупинка
• 
  Краєвид біля села Гаї-за-Рудою

• В. Уніят. Гаї-за-Рудою // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 321. — ISBN 966-528-197-6.
• О. Безгубенко, У. Коропецька, Б. Мельничук. Гаї-за-Рудою // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 339. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Gaje za Rudą (część Załoźców) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 354. (пол.)

• Офіційний сайт села. [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.