КБА-27
| КБА-27, 152 мм | |
|---|---|
| Тип | причіпна гаубиця |
| Походження | Україна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | КБ «Артилерійське озброєння» |
| Характеристики | |
| Вага | 4600 |
| Довжина ствола | 6300 |
| Ширина | 2350 |
| Висота | 1900 |
| Обслуга | 8 осіб |
| Калібр | 152,4 |
| Підвищення | -4..+71 |
| Траверс | ±29 |
| Темп вогню | до 7 п/хв |
| Дульна швидкість | 810 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 3 500..15 000 (ОФС) |
| Максимальна | н/д |
| Приціл | н/д |
КБА-27 — українська дослідна причіпна гаубиця калібру 152 мм. Створена в 1990-х київським конструкторським бюро «Артилерійське озброєння» на основі радянської гаубиці 2А61 «Пат-Б», де її артилерійську частину встановили на лафет від гаубиці Д-20.
Історія
Передумови
Незадовго перед розпадом СРСР розроблялася гаубиця 2А61 «Пат-Б» у калібрі 152 мм, як потужніша і більш сучасна заміна для 122-мм гаубиць Д-30 в полковій ланці. За дальністю стрільби у 15200 м вона дещо переважала 152-мм гаубицю Д-1 часів Другої світової, але при цьому важила на 750 кг більше — 4350 кг. Американській же 155-мм гаубиці M777 вона взагалі сильно поступалася: M777 важила 4200 кг, але била аж на 24000 м. «Пат-Б» пройшла випробування, у 1991 році була рекомендована до серійного виробництва, але виробництво не почалося. З шести виготовлених прототипів три опинились в музеях.[1]
Створення
В 1990-х роках київський Науково-технічний центр артилерійсько-стрілецького озброєння створив свій варіант «Пат-Б» під назвою КБА-27. У ньому клонували тільки артилерійську частину, а лафет взяли від гаубиці Д-20. За припущенням Андрія Харука, оскільки «Пат-Б» був схвалений для серійного виробництва, не можна виключати, що комплект технічної документації потрапив на один з українських заводів як мобілізаційне завдання, і за цією документацією і була створена КБА-27.[1]
Ерзац-САУ на основі ПТС-2
Більш компактний лафет КБА-27 дозволив створити на базі ПТС-2 ерзац-САУ: гаубицю закотили в кузов транспортера і зафіксували. Це було б неможливо із штатним лафетом 2А61 «Пат-Б», для якого в кузові ПТС-2 не вистачило б місця для лафета в бойовому положенні. Опорою при стрільбі слугував ніж для самоокопування ПТС-2.[1]
28 жовтня 1998 року ПТС-2 з КБА-27 разом з іншими розробками українського артилерійського озброєння продемонстрували на Гончарівському полігоні. З тих пір іншої інформації про долю гаубиці не було.[1]
Тактико-технічні характеристики
Дані виробника:[2]
| Калібр, мм | 152 |
| Максимальна дальність пострілу ОФС, км | 15 |
| Мінімальна дальність пострілу ОФС, км | 3,5 |
| Скорострільність, постріл/хв | 7 |
| Крешерний тиск, МПа (кгс/см²) | 295 (2950) |
| Найбільша довжина відкоту, мм | 850 |
| Кути нахилу ствола, град | -4…+71 |
| Кут наведення по горизонталі, град | ±29 |
| Ширина колії, мм | 2160 |
| Дорожній просвіт, мм, не менше | 380 |
| Швидкість буксирування, км/г: - максимальна по дорогах з асфальтовим покриттям - максимальна по ґрунтових дорогах - максимальна по бездоріжжю |
70 40 15 |
| Обслуга гармати, осіб | 8 |
| Основний засіб буксирування гаубиці: | автомобіль типу КрАЗ |
| Габаритні розміри в похідному положенні, мм: - довжина - ширина - висота |
6300 2350 1900 |
| Маса, кг | 4600 |
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г Андрій Харук (4 листопада 2023). Український "Пат". Мілітарний (укр.). Процитовано 4 листопада 2023.
- ↑ Буксирувана гаубиця калібру 152 мм. Сайт Конструкторського бюро «Артилерійське озброєння». Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 07.11.2014.
Література
- Научно-технический центр артиллерийско-стрелкового вооружения, казенное предприятие // Предприятия оборонно-промышленного комплекса России и стран СНГ. Справочник. изд. 4-е, пер. М., 2008. стр.240
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).