Гастон Торн
| Гастон Торн | |
|---|---|
кілька Gaston Thorn  | |
 | |
| Голова Європейської комісії | |
| 12 січня 1981 — 6 січня 1985 | |
| Попередник | Рой Дженкінс |
| Наступник | Жак Делор |
| Прем'єр-міністр Люксембургу | |
| 15 червня 1974 — 16 липня 1979 | |
| Попередник | П'єр Вернер |
| Наступник | П'єр Вернер |
| Народився | 3 листопада 1928 місто Люксембург |
| Помер | 26 серпня 2007 (78 років) місто Люксембург |
| Похований | Cimetière Notre-Damed |
| Відомий як | політик, дипломат, адвокат, банкір, боєць опору |
| Країна |  Люксембург |
| Alma mater | Університет Монпельє, Лозаннський університет і ALd |
| Політична партія | Демократична партія |
| У шлюбі з | Liliane Thorn-Petitd |
| Релігія | католицтво |
| Нагороди | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Гастон Егмонд Торн (люксемб. Gaston Egmont Thorn; нар. 3 листопада 1928 — пом. 26 серпня 2007) — люксембурзький і європейський політик. Прем'єр-міністр Люксембургу з 15 червня 1974 року по 16 липня 1979 року і сьомий Голова Європейської комісії з 12 січня 1981 року по 6 січня 1985 рік.
Біографія
Народився в Люксембурзі. Ще в шкільні роки брав участь у русі опору під час німецької окупації, і кілька місяців провів у в'язниці. Після війни вивчав право в Монпельє, Лозанні і Парижі, і займався юридичною практикою в Люксембурзі до приходу в політику в 1959 році, коли його було обрано до парламенту від Демократичної партії. Він був головою Демократичної партії з 1961 року.
Торн був міністром закордонних справ і міністром зовнішньої торгівлі Люксембургу з 1969 року по 1980 рік. Після виборів в 1974 році, також зайняв посаду прем'єр-міністра, на якій перебував до 1979 року. З 1977 по 1980 рік Торн займав посаду міністра економіки. Він також був членом Європейського парламенту у 1959–1969, і Головою Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у 1975–1976.
У 1980 році Торн був обраний Головою Комісії Європейського співтовариства (нині Європейський Союз), як наступник Роя Дженкінса. Він вступив у посаду 12 січня 1981 року. Він був близьким до президента Франції, Валері Жискара д'Естена, і в цілому виступав як захисник інтересів Франції в європейській політиці. Хоча Торн не вважається дуже сильним головою Комісії, протягом строку його повноважень Комісія продовжувала розширювати свою владу, за рахунок національних урядів членів ЄС та Європейського парламенту, з якими Комісія змагалася у постійній боротьбі за владу.
Після відставки з посади голови Комісії в 1985 році, Торн зайнявся бізнесом. У 1987 році він став генеральним директором «Радіо Люксембург» і медіа-холдингу CLT. Він також був президентом Міжнародного банку Люксембургу.
Торн продовжували активно брати участь у міжнародних і політичних питаннях, як президент Міжнародного європейського руху і, як член Тристоронньої комісії і Комітету Жана Монне. Він був також головою Ліберального інтернаціоналу, угруповання ліберальних політичних партій, почесний голова цієї організації.
Був одружений з журналісткою Ліліан Торн-Петі.
Див. також
Посилання
- Некролог, The Guardian, 28 серпня 2007 [Архівовано 25 липня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Некролог, The Daily Telegraph, 28 серпня 2007 (англ.)
- Некролог, The Times, 28 серпня 2007 [Архівовано 23 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).