Гарріс Воффорд
| Гарріс Воффорд | |
|---|---|
англ. Harris Wofford  | |
 | |
| Народився | 9 квітня 1926[2] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3] |
| Помер | 21 січня 2019[1] (92 роки) Вашингтон, США[3] ·смерть через падіння з висотиd |
| Країна |  США |
| Діяльність | політик, адвокат, активіст громадянських прав, правник |
| Alma mater | Школа права Говардського університетуd, Чиказький університет, Єльська школа права і Scarsdale High Schoold |
| Знання мов | англійська |
| Заклад | Мерилендський університет |
| Учасник | Друга світова війна |
| Посада | сенатор США[4], сенатор США[4] і сенатор[3] |
| Партія | Демократична партія США |
| Автограф |  |
Гарріс Лльовеллін Воффорд-молодший (англ. Harris Llewellyn Wofford, Jr.; 9 квітня 1926, Нью-Йорк — 21 січня 2019) — американський юрист і політик-демократ, був впливовим діячем американського руху за громадянські права та волонтерства.
Біографія
Він служив у ВПС США під час Другої світової війни. У 1948 році Воффорд закінчив Чиказький університет, а потім навчався у Школі права Говардського університету і Єльському університеті. З 1954 року він працював адвокатом і був ад'юнкт-професором в Університеті Нотр-Дам. Крім того, до 1958 року він працював у Державному комітеті США з цивільних прав, за цей час став другом Мартіна Лютера Кінга. Під час президентської кампанії у 1960 році він порадив Джону Кеннеді створити Раду цивільних прав; її очолив досвідчений конгресмен Вільям Доусон з Чикаго і з Марджорі Лоусон. Після перемоги на виборах, Кеннеді призначив Воффорда особистим представником президента з питань громадянських прав. Протягом цього часу він також сприяв розвитку нового Корпусу миру, був його спеціальним представником по Африці, зокрема, відповідав за Ефіопію. 1963 Ліндон Джонсон, він був заступником директора.
У 1966 році він пішов з політики, щоб стати президентом Державного університету Нью-Йорка в Олд-Вестбері. У 1970 році він став президентом Коледжу Брін-Мор у штаті Пенсільванія і обіймав цю посаду до 1978 року.
Після семи років приватної юридичної практикою у Філадельфії, у 1987 році Воффорд був призначений губернатором Пенсільванії Робертом Кейсі міністром праці та промисловості штату. 4 квітня 1991 сенатор від Пенсільванії Джон Гайнц загинув в авіакатастрофі. Його місце у Сенаті США стало вільним, 8 травня того ж року поста губернатор Кейсі призначив сенатором Воффорда.
На спеціальних виборах у листопаді 1991 року він зіткнувся з Діком Торнбургом, колишній губернатор штату Пенсільванія і генеральний прокурор Сполучених Штатів в адміністраціях Рональда Рейгана і Джорджа Буша. Його перемога з більшістю у 10 % здивувала багатьох. Воффорд пізніше згадувався як один з кандидатів для висунення у віце-президенти у парі з Біллом Клінтоном на президентських виборах у 1992.
У 1994 році Воффорд не зміг переобратись, програвши конгресмену-республіканцю Ріку Санторуму.
Після своєї праці у Сенаті, він з 1995 по 2001 рік очолював Корпорацію національної і муніципальної служб, якою керувала AmeriCorps. Пізніше він також викладав в Університеті Меріленду у Коледж-Парку і працював у різних благодійних організаціях. У 2002 році він отримав John W. Gardner Leadership Award.
Особисте життя
У 1948 році він одружився з Клер Ліндгрен, у подружжя двоє синів і донька.
У квітні 2016 року, у віці 90 років, Воффорд оголосив, що одружиться з дизайнером інтер'єрів Метью Чарльтоном, чоловіком, який на 50 років молодший за нього та є його супутником життя з 2001 року.[5][6] Того ж місяця він опублікував статтю в «Нью-Йорк таймс» під назвою «Знову знайти кохання, цього разу з чоловіком».[7] Воффорд і Чарльтон одружилися того ж року.[8][9]
Примітки
- ↑ а б Harris Wofford, civil rights activist who helped Kennedy win the White House, dies at 92
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1175986925 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Biographical Directory of the United States Congress — GPO, 1903.
- ↑ Finding Love Again, This Time With a Man. The New York Times. 24 квітня 2016.
- ↑ Former Philadelphia senator: Wofford is set to wed his male partner Charlton. Spilled News (брит.). 2 квітня 2016. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Wofford, Harris (23 квітня 2016). Opinion | Finding Love Again, This Time With a Man. The New York Times.
- ↑ Former Sen. Harris Wofford dies at 92. 23 січня 2019.
- ↑ Harris Wofford, civil rights activist and former senator, dies at 92. The Philadelphia Tribune. 22 січня 2019.
Вибрані праці
- Harris Wofford and Clare Wofford: India Afire, J. Day Co., New York 1951
- Harris Wofford: The Democratic Challenge; in: Foreign Policy 86 (весна 1992), S. 99-113
- Harris Wofford: Of Kennedys and Kings: Making Sense of the Sixties, Farrar, Straus, Giroux, New York 1980
Посилання
- Harris Wofford [Архівовано 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.] at the Biographical Directory of the United States Congress
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).