Гаптени
| Гаптени | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
| Приєднання гаптенів до молекули-носія призводить до утворення повноцінного антигену. | ||||
Гапте́ни (англ. hapten) — низькомолекулярні молекули, що можуть зв'язуватись з антигенним детермінантом/епітопом, але які самі не є антигенними (через малий розмір), аж поки не утворять комплекс з антигенним носієм (відповідною макромолекулою, зокрема такою як протеїн).
Загальний опис
Гаптени (похідні від грецького haptein, що означає «прикріплювати»)[1] — це малі молекули, які викликають імунну відповідь лише тоді, коли приєднані до великого носія, такого як білок; носій може бути таким, що сам по собі не викликає імунної відповіді. Механізми відсутності імунної відповіді можуть відрізнятися та включати складні імунологічні взаємодії, але можуть включати відсутність або недостатність костимуляторних сигналів від антигенпрезентуючих клітин.
Приєднання гаптенів до молекули носія призводить до утворення повного антигену. Гаптени використовувалися для вивчення алергічного контактного дерматиту (АКД) та механізмів запального захворювання кишечника (ЗЗК) для індукції аутоімунних реакцій.[2]
Концепція гаптенів виникла з роботи австрійського імунолога Карла Ландштайнера,[3][4] який також був піонером у використанні синтетичних гаптенів для вивчення імунохімічних явищ.[5]
Гаптенами є, наприклад, динітрофеноли, фосфорилхоліни та декстран.
Джерела
- Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
Примітки
- ↑ Hapten | biochemistry | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Erkes, Dan; Selvan, Senthamil (2014). Hapten-Induced Contact Hypersensitivity, Autoimmune Reactions, and Tumor Regression: Plausibility of Mediating Antitumor Immunity. Journal of Immunology Research. Hindawi. 2014: 1—28. doi:10.1155/2014/175265. PMC 4052058. PMID 24949488.
- ↑ Landsteiner, Karl (1945). The Specificity of Serological Reactions. Cambridge: Harvard Univ. Press.
- ↑ Landsteiner, Karl (1990). The Specificity of Serological Reactions, 2nd Edition, revised. Courier Dover Publications. ISBN 978-0-486-66203-9.
- ↑ Shreder, Kevin (Березень 2000). Synthetic Haptens as Probes of Antibody Response and Immunorecognition. Methods. 20 (3): 372—379. doi:10.1006/meth.1999.0929. PMID 10694458.
|
Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з імунології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).