Ганс Бонер
| Ганс Бонер | |
|---|---|
| Народився | 1450[2] Ландау, Рейнланд-Пфальц[1] |
| Помер | 23 грудня 1523[1] Краків, Королівство Польське[1] |
| Поховання | Архипресвітеріальний костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | банкір, губернатор, торговець |
| Знання мов | німецька |
| Посада | краківський бурґграфd, освенцимський старостаd, рабштинський старостаd, ойцувський старостаd, кречівський старостаd, хенцинський жупникd і велицький жупникd |
| Рід | Бонериd |
| Брати, сестри | Jakob Bonerd |
Ганс Бонер (Йоганн Бонер, Ян Бонер, Йоан Бонер; пом. 15 грудня 1523, Краків) — німецький і польський банкір, підприємець, самоврядовець; польський шляхтич гербу Бонарова.
Життєпис
Кредитор польського короля Сигізмунда І Старого з династії Ягайлонів. У 1521 році королівська скарбниця заборгувала Гансові Бонеру 139 000 злотих.
Староста рабштинський, ойцувський.
Володів кам'яницею на площі Ринок у Львові (Йоан Коснар отримав від батька своєї дружини Ядвіги 500 флоринів, за які купив мурований дім між будинками Бонера і Ніколауса Тички)[3].
Похований, безсумнівно, у «своїй» каплиці Святого Духа в Маріяцькому костелі у Кракові, яку йому віддала Рада Кракова після 1511 року (Папа затвердив 19 липня 1513) і яку коштом банкіра приоздобив своїми іконами Ганс фон Кульмбах.
Примітки
- ↑ а б в г Polish Biographical Archive
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #135554896 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Гуль О. Владна еліта Львова в кінці XV — на початку XVI століття [Архівовано 25 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2013. — Вип. 23. — C. 148.
Джерела
- Budka W. Boner Jan // Polski Słownik Biograficzny. T. II : Beyzym Jan — Brownsford Marja. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — S. 297—299. (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).