YaChudo

Осадко Ганна Володимирівна

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Осадко Ганна Володимирівна

Ганна Осадко (лютий 2024 року)
Народилася4 червня 1978 (48 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тернопіль, Українська РСР, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, художниця, ілюстраторка, мисткиня Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладТернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського і Навчальна книга Богдан Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка письменників України і Український ПЕН[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зОсадко Олександр Остапович[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Осадко Ганна Володимирівна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
Зустріч з читачами у Зборові

Ганна Володимирівна Осадко (також — Анна Осадко[4]; нар. 4 червня 1978, м. Тернопіль, Україна) — українська письменниця, художниця, ілюстраторка книг. Членкиня НСПУ, Кандидатка філологічних наук України.

Біографія

Народилася в родині тернопільських інтелігентів. Мама — Олена Пилипівна Дармограй. Тато — Володимир Михайлович Ососков. Навчалася в гімназії (дев'ять класів)[5] та школі мистецтв[6]. У підлітковому віці почала писати вірші. Перші публікації почали з'являтися в місцевій періодичній пресі. Вірші у її виконанні лунали зі сцени Віче на честь проголошення Незалежності України в місті Тернополі в 1991 році. Юна Аня Ососкова була неодноразовою учасницею семінарів для талановитої молоді в Ірпінському Будинку Творчості.

По закінченню ліцею та школи мистецтв Ганна вступила на філологічний факультет Тернопільського педагогічного університету. 2000 року[7], після закінчення університету, вступила до аспірантури. 2006 року здобула вчений ступінь кандидата філологічних наук[7], захистивши дисертацію з теорії літератури на тему «Знакові образи-символи як стильові чинники в поезії та прозі символізму (на матеріалі творчості Петра Карманського)»[8].

У 2000—2002 роках працювала викладачкою української мови для іноземних студентів у Тернопільській медичній академії[7].

З 2003 року працює літературною редакторкою, художницею-ілюстраторкою і маркетологинею у тернопільському видавництві «Навчальна книга — Богдан»[7]. З 2014 року була кураторкою благодійного проєкту «Книжка одного вірша» на потреби військових та їхніх сімей — серія книг, кожна з яких містила по одній поезії Редьярда Кіплінга, серед них: «Хлопчина незухвалий», «Діти»[9], «Синові»[10], «Солдат»[11], «Жонатий»[12].

З 28 вересня 2022 року по 31 січня 2023 року була на літературній резиденції від міжнародної програми The Borderland/Ukraine (пол. Pogranicze / Ukraina) у селі Красногруда, Польща[13]. Навесні 2023 року була на резиденції у Гайдельберзі, Німеччина, як отримувачка премії імені Гільди Домін для митців у вигнанні (2022)[14][15].

Літературна і перекладацька діяльність

[Про поезію]

(…) Поезія — це імпульс, це емоція, це магія. Вона нікому й нічим не зобов'язана, вона просто є — як даність.

Глупо вимагати від поезії виконання якихось функцій — чи то виховних, чи просвітницьких. Глупо розчленовувати її на «ідею», «мету» та «завдання». Ще безглуздіше — допитуватися: «А що ж хотів автор сказати цими рядками?». Що хотів — те і сказав, врешті[16]

Валентина Січкоріз, «Ганна Осадко: „…в тексті, як і в житті, дуже важливо поставити САМЕ ТОЙ розділовий знак…“»

З 11 лютого 2006 року почала публікувати вірші на сайті «Поетичні майстерні»[7][17]. 2007 року її вірші ввійшли до збірки «Улюблені вірші про кохання.Чоловічий примірник». Окремі поезії публікувалися у таких виданнях як «Київська Русь» (2008, 2009), «Роман-газета» (2007), «Пектораль» (2007), «Тернопіль» (2007), «Дніпро» (2009), альманасі «Digital Романтизм: ver.2.0» (2007) тощо[7]. 2008 року стала лауреаткою літературного конкурсу «Малахітовий носоріг».

Перша власна збірка «Та, що перевертає пінгвінів» вийшла 2009 року[7][18], вірш із неї було відзначено премією «Благовіст» (2010). Орієнтовно у цей час почали виходити перші дитячі книги[19]. 2014 року вийшла її збірка поезії «Сарматське море», яку український поет та прозаїк Василь Махно назвав «поетичними історіями, перев’язаними вузлами пам’яті, своєрідною хронікою, яку тонко підсвічують жарівки її[Осадко] поетичної мови»[20].

Вірші Осадко перекладені англійською[21], німецькою[22], польською, французькою[23], хорватською, болгарською[24] і каталонською[25] мовами. Також їх ставили на музику, наприклад, поезії «Господар повертається» та «Ніч небесної риби» від бард-співачки Юлії Броварно[7].

Власні книги

Ганні Осадко вручають почесну відзнаку Тернопільської ОВА (серпень 2023 року)

Участь у збірках поезії та прози

  • Улюблені вірші про кохання.Чоловічий примірник / Упор. Б. В. Щавурський. — Навчальна книга — Богдан, 2007. — 240 с. — ISBN 966-408-097-7.
  • На каву до Львова / Упоряд. Мар'яна Савка. — Видавництво Старого Лева, 2012. — 57 с. — ISBN 978-966-2909-98-2.
  • Чорне і червоне. Сто українських поетів ХХ сторіччя/ Упор. Б. В. Щавурський. — Навчальна книга — Богдан, 2011. — 1376 с. — ISBN 9789661019965.
  • Материк. Альманах сучасної української поезії. — Кам'янське, 2018[26]
  • Антологія. 7-ий мистецький фестиваль Ї. — Тернопіль, 2019.
  • Сучасні українські письменники – дітям. Клас 2. — Навчальна книга — Богдан, 2019. — 128 с. — ISBN 978-966-10-5152-1.
  • Про найрідніших у світі. — РМ, 2019. — 48 с. — ISBN 978-966-917-402-4.
  • Сім святкових бажань. Підслухано та записано від Ісландії до Китаю. — Читаріум, 2021. — 128 с. — ISBN 9786177329663. («Ян і Червоний Дракон»)
  • Різдвяна класика. — Vivat, 2024. — 576 с. — ISBN 9786171706361. («Тато і три мушкетери»)

Переклади

Ганна Осадко переклала з російської мови дитячі книги Андрія Куркова «Казка про робота», «Казка про пилососика Гошу», «Школа котоповітроплавання», «Велика повітроплавна подорож» і Сергія Козлова «Їжачок у тумані». Переклала з французької 6 дитячих віршованих книжечок із серій «Для дівчаток» та «Для хлоп'яток» (вид-во «Навчальна книга-Богдан»). Також перекладає з англійської мови.

З англійської
  • Роберт Беррі / Пер. з англ. Ганна Осадко. Різдвяна ялинка містера Вілловбі. — Читаріум, 2023. — 32 с. — ISBN 978-617-8093-29-7.
  • Джанет і Аллан Алберг / Пер. з англ. Ганна Осадко. Веселий різдвяний Листоноша. — Читаріум, 2023. — 32 с. — ISBN 978-617-8093-28-0.
  • Джулія Дональдсон / Пер. з англ. Ганна Осадко. Розбійник Щур. — Читаріум, 2023. — 32 с. — ISBN 978-617-8093-17-4.
  • Дебі Ґліорі / Пер. з англ. Ганна Осадко. Буремної ночі. — Читаріум, 2024. — 32 с. — ISBN 978-617-7329-20-5.
  • Дебі Ґліорі / Пер. з англ. Ганна Осадко. Що б не було. — Читаріум, 2024. — 32 с. — ISBN 9786177329687.

Художня творчість

Як художниця Ганна Осадко працює в різноманітних техніках: графіка, колаж, ілюстрації з пластиліну та скла, валяння із вовни[27]. Проілюструвала понад сімдесят художніх книг[6], також у доробку є книжки-розмальовки.

[Про власну техніку ілюстрування — «скляну»] (…) Цю техніку я придумала сама. Пригадую, що ще дитиною з цікавістю розглядала образ матері Божої, який висів у бабусі у селі. Він також був під склом і складався з трьох елементів. Думаю, саме він мене надихнув на створення «скляної» книжки[28]

Оксана Смільська, «Ганна Осадко зліпила книжку з пластиліну»

2010 року вийшла збірка дитячих віршів Романа Скиби «Рибне місце» з пластиліновими ілюстраціями Осадко, ставши першою книгою в Україні з такою технікою ілюстрування[28]. Натхненням на цю нетрадиційну техніку для ілюстрування стали роботи канадської ілюстраторки Барбари Рейд[29]. Того ж року також вийшла книга Скиби «Перевіршики» у оригінальній техніці від Осадко «живопис на склі», яка передбачає нанесення малюнку акриловими фарбами на скло, а тоді додавання елементів під і на скло, фотографування, а тоді вже накладання тексту на зображення[28][30].

2013 року книжка Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука» з ілюстраціями Ганни Осадко ввійшла до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі круки»[31][32].

Художниця мала кілька персональних виставок, зокрема 2010 року у Львівському музеї скла — виставку «Пляшка віршів», у 2012 році — виставку «Пластилін, перо і скло» в Національному музеї літератури України[27]. Виставка «Ангели Перемоги» відбулася у Варшаві, Польща (2024)[33]. Також проводить авторські майстер-класи для дітей і дорослих[34].

Вибрані ілюстровані книги

Аудіопоезія

Нагороди та відзнаки

Ганна Осадко святкувала перемогу в конкурсі «Малахітовий носоріг» (2008)

Особисте життя

Чоловік — Олександр Остапович Осадко (1976—2022), діти — син Юрій та донька Софія.

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1292693398 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Члени ПЕН
  3. ↑ https://suspilne.media/ternopil/274342-mriali-pisla-peremogi-stancuvati-tango-spogadi-druzini-zagiblogo-vijskovogo-z-ternopola/
  4. ↑ а б Назвали найкращі книжки львівського Форуму видавців-2013. 14 вересня 2013. Процитовано 28 лютого 2025.
  5. ↑ Ганна Осадко. Бабусина конвалія. Процитовано 8 лютого 2025.
  6. ↑ а б Осадко Ганна. Процитовано 8 лютого 2025.
  7. ↑ а б в г д е ж и Ганна Осадко. Та, що перевертає пінгвінів [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Gloss.ua. — 2009. — 14 травня
  8. ↑ Осадко Ганна Володимирівна. Знакові образи-символи як стильові чинники в поезії та прозі символізму (на матеріалі творчості Петра Карманського) [Текст] : дис… канд. філол. наук: 10.01.06 / Осадко Ганна Володимирівна ; Тернопільський національний педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. — Т., 2006. — 187 арк. — арк. 167—187.
  9. ↑ Тамта Ґуґушвілі. «Книжка одного вірша» [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] // День. — 2014. — 24 липня.
  10. ↑  P7fT6BMnSP0 на YouTube // ТТБ. — 2015.
  11. ↑ Солдат / КНИГА ОДНОГО ВІРША. bohdan-books.com. Процитовано 2 березня 2025.
  12. ↑ Жонатий / КНИГА ОДНОГО ВІРША. bohdan-books.com. Процитовано 2 березня 2025.
  13. ↑ Hanna Osadko. The Borderland/Ukraine (англ.) . pogranicze.sejny.pl. 2 лютого 2023. Процитовано 28 лютого 2025.
  14. ↑ New alumni groups launch with many activities (англ.) . Процитовано 28 лютого 2025.
  15. ↑ Ukrainian writer Hanna Osadko takes up artist residency in Heidelberg. Rededication of the Hilde Domin Prize for Literature in Exile 2022 enables the residency (англ.) . 3 лютого 2023. Процитовано 28 лютого 2025.
  16. ↑ Валентина Січкоріз. Ганна Осадко: «…в тексті, як і в житті, дуже важливо поставити САМЕ ТОЙ розділовий знак…» [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Книгобачення. — 2011. — 29 грудня.
  17. ↑ Ганна Осадко (1978). maysterni.com. Процитовано 2 березня 2025.
  18. ↑  PJrgQ7Pxkg0 на YouTube // Bohdanbooks. — 2011. — 7 квітня.
  19. ↑ Ганна Осадко [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Avtura.com.ua
  20. ↑ Василь Махно. Ганна Осадко представить тернополянам «Сарматське море» [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Читомо. — 2014. — 31 жовтня.
  21. ↑ International Poetry Review. Special Issue: 25 years of Ukrainian poetry. – Fall, 2010. – Переклад на англійську Michael M.Naydan
  22. ↑ Die horen. Zeitschrift für Literatur, Kunst und Kritik, переклад на німецьку Стефанії Пташник, 2024.
  23. ↑ In principio erat Verbum. Україна: Поезія часу війни. – Астролябія, 2024. - переклад на французьку.
  24. ↑ Нова украинска поезия. Антология. – переклад на болгарську Димитр Христов, 2012
  25. ↑ Galiza-Ucraina. Harmonia de corazons. – переклад на каталонську Ольги Глапшун, 2017
  26. ↑ К. Кіба (14 листопада 2018). «Материк» сучасної української поезії. sobitie.com.ua. Процитовано 2 березня 2025.
  27. ↑ а б Осадко Ганна Володимирівна [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Навчальна книга — Богдан.
  28. ↑ а б в Оксана Смільська. Ганна Осадко зліпила книжку з пластиліну [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Нова Тернопільська газета. — 2011.
  29. ↑ Оксана Хмельовська. Та, що ілюструє пластиліном [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Читомо. — 2010. — 23 червня.
  30. ↑  rewFpqobtTQ на YouTube // Ganna Osadko. — 2010. — 3 жовтня.
  31. ↑ Visim dniv iz žyttja Burunduka (Eight days in the life of a chipmunk) (англ.) . The White Ravens Database. Процитовано 28 лютого 2025.
  32. ↑ «Білі круки – 2014»: до каталогу увійшли три українські книжки. 13 жовтня 2014. Процитовано 28 лютого 2025.
  33. ↑ Олена Руда (5 червня 2023). «Ангели Перемоги». У Варшаві відбулась зустріч з Ганною Осадкою, українською поеткою і художницею. polskieradio.pl. Процитовано 2 березня 2025.
  34. ↑ Ганна Осадко [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільський навчально-виховний комплекс "Школа-ліцей № 6 ім. Н. Яремчука.
  35. ↑ Людмила БОЙКО (23 грудня 2008). Малахітового носорога виграла загадкова жінка. 20 хвилин. Процитовано 28 лютого 2025.
  36. ↑ Лауреати премії "Благовіст" за 2010 рік. Лауреат літературної премії імені В. Короленка за 2009 рік. Літературна Україна. 29 квітня 2010. с. 2. Процитовано 28 лютого 2025.
  37. ↑ Ганна Осадко і Петро Скорук стали лауреатами літературної премії ім. М. Коцюбинського // Сайт ВОО НСПУ «Краснослов». — 2018. — 10 вересня. [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.].
  38. ↑ У Тернополі презентували документальний фільм "На день ближче до перемоги". Тернопільська обласна державна адміністрація. 23 серпня 2023. Процитовано 5 квітня 2025.
  39. ↑ «Книжка року’2024» оголосила переможців у семи номінаціях. 27 лютого 2025. Процитовано 28 лютого 2025.

Посилання

Зовнішні відеофайли
 ClhpNI3U08A на YouTube // Любов Красновська. — 2013. — 25 вересня.
 JH5YLu19g3g на YouTube // Ранок з ТТБ. — 2014. — 5 лютого.
Ірина Шуптарська.  nBMD1O1QW24 на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 23 січня.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).