YaChudo

Галілей (фільм, 1968)

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Галілей
італ. Galileo Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрбіографічний фільм і драматичний фільм Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерЛіліана Кавані[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристЛіліана Кавані і Тулліо Пінеллі Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях		Сиріл К'юзакd[2], Георгі Калоянчев[2], Georgi Cherkelovd[2], Piero Vidad[2], Gigi Ballistad[2], Паоло Ґраціозіd[2], Giampiero Frondinid[2], Lou Casteld[2], Maria Cumani Quasimodod[2], Giulio Brogid[2], Anna Maria Gherardid[2], Джон Карлсенd[2], Nikolay Doychevd, Miroslav Mindovd, Mikhail Mikhaĭlovd, Невена Коканова[2], Plamen Charovd, Vladimir Davchevd, Boris Arabovd, Dinko Dinewd, Maya Dragomanskad, Claudio Cassinellid[3], Jean Rougeuld[3], Vittorio Dused[3], Nikolay Uzunovd[3], Max Turillid[3] і Mila Dimitrovad Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорАльфіо Контіні Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторЕнніо Морріконе Редагувати інформацію у Вікіданих
Дистриб'юторCinerizd Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість95 хв. Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваіталійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Італія
 Народна Республіка Болгарія Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0062998 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Галілей у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Галілей» — італійсько-болгарська біографічна драма 1968 року режисера Ліліани Кавані. Вона зображує життя Галілей Галілея та, зокрема, його конфлікти з католицькою церквою щодо його наукових теорій[4][5][6].

Сюжет

Галілео Галілей прагне з'ясувати межі застосовності геоцентричної системи Птолемея й Арістотеля. Запеклим опонентом церковних догм є філософ Джордано Бруно, друг Галілея. Він застерігає вченого, що той має бути обережним із публічним оприлюдненням своїх досліджень, якщо не хоче постати перед судом. Невдовзі після цієї розмови Бруно заарештовують і відправляють до трибуналу інквізиції, де він відмовляється зректися своїх поглядів, і його засуджують до спалення на вогнищі.

1609 року Галілей отримує дивний прилад — телескоп, винайдений нідерландськими майстрами й недорого продаваний у Франції й Німеччині. Цей інструмент є просто системою двох лінз на кінцях трубки. Галілей удосконалює його, використовуючи потужніші лінзи, і використовує для дослідження небесних тіл. Його супутниця ставиться до цього скептично, а деякі друзі радять не заходити надто далеко. Коли ж Галілей відкрито заявляє про хибність системи Арістотеля, консерватори висміюють і ображають його, звинувачуючи в єресі.

Згодом, удосконаливши телескоп і провівши з його допомогою ретельні дослідження тіл Сонячної системи, Галілей 1932 року пише «Діалог про дві системи світу», у якому докладно викладає помилки системи Птолемея та обґрунтовує модель Коперника значно краще, ніж це було можливо раніше. Кардинал Роберто Беларміно, знайомий Галілея, який раніше намагався відмовити його від наукових пошуків, повідомляє про це новообраному папі Урбану VIII, що саме доручив скульпторові Джованні Лоренцо Берніні спорудження балдахіна Святого Петра.

Папа, скликавши членів Інквізиції, наказує викликати Галілея до Рима для офіційного судового процесу. Після численних допитів літній учений, щоб уникнути смертного вироку, змушений зректися своїх поглядів. Стоячи навколішки в убогому вбранні, підтримуваний ченцем, він зачитує акт зречення перед представниками інквізиції та проти власної волі заявляє про підтримку церкви в її переслідуванні нових учених, які намагаються зруйнувати арістотелівсько-птолемеївські уявлення, а також інших поколінь єретиків.

У ролях

Виробництво та випуск

Спочатку фільм був задуманий як мінісеріал спільного виробництва італійських та болгарських кінокомпаній. Радіо- й телекомпанія RAI відмовилася транслювати готовий фільм та продала права на його розповсюдження компанії Cineriz, яка скоротила тривалість фільму з початкових 105 хвилин до 92 хвилин[7].

Фільм «Галілей» показували в конкурсній програмі Венеційського міжнародного кінофестивалю 1968 року[5][6].

2010 року «Галілей» вийшов на DVD[8].

Див. також

Примітки

  1. ↑ http://www.imdb.com/title/tt0062998/
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п http://www.imdb.com/title/tt0062998/fullcredits
  3. ↑ а б в г д ČSFD — 2001.
  4. ↑ Roberto Chiti; Roberto Poppi; Enrico Lancia; Mario Pecorari. Dizionario del cinema italiano. I film. Gremese Editore, 1992. ISBN 8876055932.
  5. ↑ а б Galileo. La biennale di Venezia (італ.). Процитовано 14 січня 2024.
  6. ↑ а б Galileo. lilianacavani.it (італ.). Процитовано 14 січня 2024.
  7. ↑ Marrone, Gaetana (2000). The Gaze and the Labyrinth: The Cinema of Liliana Cavani. Princeton University Press. с. 206. ISBN 9780691008738.
  8. ↑ Galileo (DVD). Medusa. 2010. OCLC 701711998. In Italian with English subtitles.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).