Галябарда Степан Петрович
| Галябарда Степан Петрович | |
|---|---|
| Народився | 2 грудня 1951 (74 роки) Суходіл, Гусятинський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна | |
| Діяльність | поет-пісняр |
| Alma mater | Чернівецький державний університет (1973) |
| Знання мов | українська |
| Нагороди | |
Степа́н Петро́вич Галяба́рда (нар. 2 грудня 1951, с. Суходіл Гусятинського району Тернопільської області) — український поет, заслужений діяч мистецтв України, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня.
Життєпис
Степан Петрович Галябарда народився 2 грудня 1951 року в селі Суходіл Гусятинського району.
Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету в 1973 році.
Працював у редакції Чортківської районної газети (1973), був на громадській роботі у Тернополі й Києві.
Від 1984 р. — в системі Держтелерадіо: відповідальний секретар дирекції телебачення, головний редактор молодіжних радіопрограм, заступик директора телевізійного творчого об'єднання «Молодість», головний редактор радіостанції «Молода гвардія», директор радіостанції «Промінь» (від 1994).
Творчість
У 1991 році вийшла у світ перша його збірка поезій «Не поверну човен», яка складається з двох розділів «Біль України» і «Не поверну човен», присвячені рідному краю, його краєвидам, своїм землякам.
У 1997 році в тернопільському видавництві «Збруч» вийшла друга збірка поезій «Догорає калина».
Протягом 90-тих — 2020 років світ побачили такі книги його поезій: «У райськім саду», «Кохайте жінку», «Роса любові», «Моя душа для Вашої співає».
У 2001 році на сцені Івано-Франківського обласного драматичного театру відбулась прем'єра його шоу-вистави «Я — Роксолана!», музика Арнольда Святогорова.
Співпрацює з композиторами Олегом Слободенком, Остапом Гавришем, Павлом Зібровим, Степаном Гігою, Олегом Марцинківським, Олександром Злотником, Василем Дунцем, Василем Волощуком, Ігорем Біликом та іншими.
Його пісні є у репертуарах Василя Зінкевича, Алли Кудлай, Павла Зіброва, Лілії Сандулеси, Іво Бобула, Олександра Тищенка, Олега Марцинківського, Віталія Білоножка, Мар'яна Шуневича та інших співаків.
У Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Ужгороді, Хмельницькому, Вінниці у 1997 та 2022 роках відбулися творчі вечори-бенефіси поета-пісняра.
У Києві у Палаці мистецтв «Україна» пройшли з аншлагами 4 концерти Степана Галябарди.
Доробок
Автор текстів понад 200 популярних пісень, музичної шоу-вистави «Я — Роксолана» (Івано-Франківський обласний музично-драматичний театр, 2001).
Поетичні збірки
- Не поверну човен (1991)
- На Україну повернусь (1994)
- Я чекаю тебе (1996)
- Догорає калина (1997)
- Пісні райського саду (2001)
- Кохайте жінку (2006)
- Роса любові (2008)
- Моя душа для Вашої співає(2020)
Аудіоальбоми
- Не поверну човен
- На Україну повернусь
- Я люблю тільки Вас
- Пісні С. Галябарди
- Два келихи вина
- Яворина
- компакт-диск «Яворина»
Популярні пісні
- На Україну повернусь (1990 р.)
- Несу свій хрест (1991 р.)
- Жінки й вино (1993 р.)
- Шикидим (1994 р.)
- На березі життя (1994 р.)
- Новий день над Україною (1997 р.)
- Романс для Степана Бандери (1997 р.)
- Хто ти є, Україно? (1995 р.)
- Яворина (1995 р.)
- Не продай Україну зайдам (2004 р.)
Вшанування

Ім'я поета-пісняра Степана Галябарди занесено на «Алеях зірок»
- на Театральній площі в Чернівцях,
- на вулиці Гетьмана Сагайдачного в Тернополі.
Відзнаки
- «Заслужений діяч мистецтв України»,
- орден «За заслуги» ІІІ ступеня.
Джерела
- Ониськів М., Яворський Г. Галябарда Степан Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 335—336. — ISBN 966-528-197-6.
- Галябарда Степан Петрович / Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Імена славних сучасників // Київ: Світ успіху, 2005. — C. 216–217. — ISBN 966-8352-08-4.
- Галябарда Степан // Юхим Гусар. С. Буковинський календар. Ювілеї — 2008 / Ю. Гусар — Чернівці: Правдивий поступ, 2008. — С. 117.
- Степан Галябарда: «Жінці потрібна казка»: [інтерв'ю з поетом, заслуженим діячем мистецтв України / провела] Людмила Островська // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 7 (19 лют.). — С. 10 : фот.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).