Галмей

Галмей (нім. Galmei) — назва двох цинкових руд з багатим вмістом цинку.

Благородний Галмей, або цинковий шпат (ZnCO₃), зрідка зустрічається у вигляді виразних ромбоедричних кристалів, найчастіше ниркоподібний, сталактитовидний, іноді з дрібнозернистими масами, сіруватого, коричнево-жовтого або брудно-зеленого кольору. Питома вага 4,5.

Кремнекислий Галмей або силікатноцинкова руда(Zn, SiO 4H₂О або Zn2SiO4 + Н2О); його кристали ромбічної системи розвивають на кінцях різнойменні електричні потенціали; він частіше зустрічається волокнистими, дрібнозернистими або землистими масами; колір — як і у благородного Галмею. Обидві породи зустрічаються майже завжди разом (Альтенберг поблизу Аахена, Тарновиця в Сілезії, Оденвальд, Каринтія, Матлок в Англії, Нерчинськ, штат Вісконсин).

Для добування цинку збагачений концентрат руди випалюють:

${\displaystyle {\ce {ZnCO3 = ZnO + CO2}}}$

Оксид цинку відновлюють вуглецем:

${\displaystyle {\ce {ZnO + C = Zn + CO}}}$

У середньовіччі Галмей (cadmia) означав:

1) власне галмей (мінерал), Агрікола називає його cadmia fossilis — мінеральним галмеєм.^[1]

2) пічний пригарок плавильних печей (пічний галмей) .