YaChudo

Галл Сіті

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Галл (значення).
Галл Сіті
Повна назва Hull City Association Football Club
Прізвисько The Tigers (Тигри)
Засновано 28 червня 1904
Населений пункт Кінгстон-апон-Галл, Англія
Стадіон MKM Стедіум
Вміщує 24 620[1]
Власник Туреччина Acun Medya
Президент Туреччина Аджун Илиджали
Головний тренер Боснія і Герцеговина Сергей Якирович
Ліга Прем'єр-ліга
2025/26 6 місце (Чемпіоншип)
Вебсайт wearehullcity.co.uk
Домашня
Виїзна

Галл Сіті (англ. Hull City Association Football Club) — англійський професійний футбольний клуб із міста Кінгстон-апон-Галл у графстві Східний Йоркшир. Заснований 28 червня 1904 року.[2]. Матчі проводить на стадіоні «MKM Стедіум», що може вмістити 24 620 глядачів.[1] Традиційними кольорами клубу є бурштиновий і чорний, завдяки чому команда отримала прізвисько «Тигри».[2]

Клуб увійшов до Футбольної ліги 1905 року, а до найвищого дивізіону Англії вперше дістався 2008 року. Найкращим результатом «Галл Сіті» в Прем'єр-лізі є 16-те місце в сезоні 2013/14. Того ж сезону команда вперше вийшла до фіналу Кубка Англії, де поступилася лондонському «Арсеналу» з рахунком 2:3 у додатковий час.[3]

У сезоні 2026/27 клуб виступає у Прем'єр-лізі. Право на підвищення «Галл Сіті» здобув, перемігши «Мідлсбро» з рахунком 1:0 у фіналі плей-оф Чемпіоншипу 2026 року. Переможний гол на п'ятій компенсованій хвилині забив Олі Макберні.[3]

Історія

Заснування та перші десятиліття

Футбольний клуб був створений 28 червня 1904. До цього спроби створити футбольний клуб були невдалими через популярність регбілігу в Кінгстон-апон-Галлі. 1 вересня новостворена команда зіграла перший матч у присутності 6 000 глядачів, зігравши з Ноттс Каунті унічию з рахунком 2:2. Через пізнє заснування клуб не встиг подати заявку на участь у Футбольній лізі в сезоні 1904/05, тому провів 44 товариські матчі та зіграв у попередньому раунді Кубка Англії. Перед сезоном 1905/06 «Галл Сіті» прийняли до Другого дивізіону, де вони змогли здобути п'яте місце.[4]

Протягом наступних сезонів команда демонструвала блискучу гру, а у сезоні 1909/10 команда посіла третє місце й не вийшла до найвищого дивізіону лише за показником забитих і пропущених м'ячів. Найбільшим кубковим успіхом клубу в першій половині XX століття став вихід до півфіналу Кубка Англії 1929/30, у якому після нічиєї 2:2 «Галл Сіті» поступився лондонському «Арсеналу» 0:1 у переграванні. У сезонах 1932/33 і 1948/49 клуб ставав переможцем Третього дивізіону Північ, а в сезоні 1965/66 виграв загальнонаціональний Третій дивізіон.[5]

У наступні десятиліття команда переважно виступала в нижчих дивізіонах. Після вильоту до Четвертого дивізіону 1981 року «Галл Сіті» двічі підвищився в класі протягом трьох сезонів, однак у сезоні 1995/96 зайняв останнє у Другому дивізіоні. Таким чином, клуб знову опустився на четвертий рівень англійського футболу.[5]

Фінансова криза та підйом до Прем'єр-ліги

У листопаді 1998 року, коли «Галл Сіті» посідав останнє місце у найнижчому дивізіоні Футбольної ліги, головним тренером призначили Воррена Джойса, який на той момент був капітаном команди.[6] Під його керівництвом команда уникнула вибуття з Футбольної ліги, а сезон 1998/99 увійшов до клубної історії як «Велика втеча». Водночас фінансові й управлінські проблеми не припинилися: клуб двічі втрачав доступ до домашнього стадіону через суперечку з його власником, а в лютому 2001 року перейшов під зовнішнє управління.[7]

Останній матч на «Бутферрі Парк», 14 грудня 2002 року

Того ж року клуб придбав колишній комерційний директор «Лідс Юнайтед» Адам Пірсон. У грудні 2002 року «Галл Сіті» переїхав із застарілого «Бутферрі Парк» на новий муніципальний стадіон. Під керівництвом Пітера Тейлора команда здобула два підвищення поспіль: у сезоні 2003/04 вийшла до Першої ліги, а в сезоні 2004/05 — до Чемпіоншипу.[8] У цьому дивізіоні клуб затримався недовго, і вже 2006 року Тейлор пішов у відставку, а Пірсон продав клуб консорціуму під керівництвом Пола Даффена.

24 травня 2008 року «Галл Сіті» переміг «Бристоль Сіті» 1:0 у фіналі плей-оф Чемпіоншипу на «Вемблі». Єдиний гол ударом із льоту забив вихованець клубу Дін Віндасс, завдяки чому команда вперше за 104 роки існування вийшла до найвищого дивізіону Англії.[9]

У дебютному сезоні в Прем'єр-лізі команда посіла 17-те місце й зберегла місце в еліті, але за підсумками сезону 2009/10 вилетіла до Чемпіоншипу. Друге підвищення «Галл Сіті» здобув у сезоні 2012/13, посівши друге місце у Чемпіоншипі. Доля путівки вирішувалася в останньому турі: команда зіграла 2:2 з «Кардіфф Сіті», а поразка «Вотфорда» дозволила клубу зберегти другу позицію.[10]

Фінал Кубка Англії та виступ у єврокубках

У сезоні 2013/14 «Галл Сіті» вперше дістався фіналу Кубка Англії. У вирішальному матчі проти «Арсеналу» команда вже протягом перших восьми хвилин забила два м'ячі, однак лондонці зрівняли рахунок і перемогли 3:2 у додатковий час завдяки голу Аарона Ремзі.[11]

Оскільки «Арсенал» кваліфікувався до Ліги чемпіонів через чемпіонат, «Галл Сіті» отримав право виступити в Лізі Європи УЄФА 2014/15. Це був перший єврокубковий сезон в історії клубу. У третьому кваліфікаційному раунді команда пройшла словацький «Тренчин», але в раунді плей-оф вибула від бельгійського «Локерена» за правилом виїзного гола після загального рахунку 2:2.[12]

Паралельно власник клубу Ассем Аллам намагався змінити офіційну назву команди на «Галл Тайгерс» (англ. Hull Tigers), пояснюючи це прагненням підвищити її комерційну привабливість. Ініціатива спричинила протести частини вболівальників, а Футбольна асоціація відхилила заявки на перейменування у 2014 та 2015 роках.[13]

За підсумками сезону 2014/15 клуб вилетів із Прем'єр-ліги, але повернувся вже наступного року. У фіналі плей-оф Чемпіоншипу 2016 року «Галл Сіті» переміг «Шеффілд Венсдей» 1:0 завдяки дальньому удару Мохамеда Діаме.[14] Перебування в еліті знову тривало лише один сезон: за підсумками сезону 2016/17 року команда повернулася до Чемпіоншипу.

Виступи в нижчих дивізіонах і повернення до Прем'єр-ліги

У сезоні 2019/20 «Галл Сіті» програв 16 із останніх 20 матчів чемпіонату й уперше з 2005 року вилетів до третього дивізіону.[15] Утім, уже в сезоні 2020/21 клуб виграв Першу лігу й повернувся до Чемпіоншипу.[5]

У січні 2022 року турецький підприємець і телевізійний продюсер Аджун Илиджали через компанію Acun Medya придбав клуб у родини Аллам, завершивши її одинадцятирічний період володіння «Галл Сіті».[16]

У сезоні 2024/25 команда уникнула вильоту до Першої ліги лише за додатковими показниками, але наступного сезону під керівництвом Сергея Якировича посіла шосте місце й пробилася до плей-оф. У фіналі 23 травня 2026 року «Галл Сіті» переміг «Мідлсбро» 1:0: на 95-й хвилині Олі Макберні скористався помилкою воротаря й забив переможний м'яч. Таким чином клуб після дев'ятирічної перерви повернувся до Прем'єр-ліги.[17]

Стадіон

«MKM Стедіум» у 2007 році

Із 1946 до 2002 року домашньою ареною «Галл Сіті» був стадіон «Бутферрі Парк». Через поганий технічний стан арени та фінансові проблеми клубу наприкінці 1990-х років розпочалось будівництво нового муніципального стадіону.

Сучасну арену відкрито 18 грудня 2002 року. Її збудувала міська рада Кінгстон-апон-Галла, а «Галл Сіті» ділить стадіон із регбіліг-клубом «Галл». Спочатку він називався «КС Стедіум», у 2016 році отримав назву «Кейком Стедіум», а з червня 2021 року має комерційну назву «MKM Стедіум» строком на п'ять років у рамках спонсорської угоди з компанією MKM Building Supplies.[18][19]

Кольори та емблема

Клубні кольори

Традиційними кольорами клубу є бурштиновий і чорний. У різні періоди «Галл Сіті» використовував однотонні, смугасті та комбіновані комплекти, проте поєднання бурштинового й чорного залишалося основою домашньої форми протягом більшої частини історії клубу.[20]

Емблема

Тигр став символом клубу завдяки традиційним бурштиново-чорним кольорам форми: прізвисько «Тигри» закріпилося за командою ще на початку XX століття. У сезоні 1935/36 на футболках використовували емблему з трьома коронами — елементом герба Кінгстон-апон-Галла, однак наприкінці 1940-х її замінила голова тигра, яка згодом стала основою більшості емблем клубу.

1975 року Геральдична палата зареєструвала за Футбольною лігою геральдичний знак, призначений для використання «Галл Сіті», — голову бенгальського тигра природних кольорів.[21] У наступні десятиліття оформлення емблеми неодноразово змінювали, доповнюючи голову тигра щитом, назвою клубу, абревіатурою «HCAFC» або роком заснування. 2014 року клуб представив емблему без своєї назви, на якій залишилися голова тигра та рік «1904».[22] Після консультацій з уболівальниками 2019 року напис «Hull City» повернули; оновлену емблему почали використовувати із сезону 2019/20.[23]

Виступи в єврокубках

Єдиний єврокубковий сезон «Галл Сіті» провів у Лізі Європи УЄФА 2014/15.

Сезон Турнір Раунд Суперник Вдома На виїзді Загалом
2014/15 Ліга Європи УЄФА 3-й кваліфікаційний раунд Словаччина «Тренчин» 2:1 0:0 2:1
Раунд плей-оф Бельгія «Локерен» 2:1 0:1 2:2 (ч)

Досягнення

Джерело:[5]

Ліга

Кубок

Поточний склад

Станом на 31 липня 2026[24]
№ Поз. Нац. Гравець
2 ЗХ Англія Льюї Койл (капітан)
3 ЗХ Англія Раян Джайлс
4 ЗХ Англія Чарлі Г'юз
6 ЗХ Нігерія Семі Аджаї
7 НП Канада Ліам Міллар
8 ПЗ Бельгія Еліот Матазо
9 НП Шотландія Олі Макберні
10 НП Алжир Мохамед Беллумі
11 НП Нігерія Девід Акінтола
12 ВР Англія Діллон Філліпс
15 ЗХ Ірландія Джон Іган
16 ЗХ Англія Метті Джейкоб
17 НП Англія Абу Камара
18 ЗХ Англія Коді Драме
№ Поз. Нац. Гравець
24 ПЗ Англія Дарко Г'ябі
25 ПЗ Англія Метт Крукс
26 ПЗ Англія Кіран Дауелл
27 ПЗ Англія Реган Слейтер
32 ВР Франція Тімоті Ло-Тутала
37 ЗХ Північна Ірландія Педді Макнейр
39 НП Туреччина Еніс Дестан
48 НП Англія Мейсон Берстоу
— ВР Англія Джек Батленд
— ЗХ Англія Метт Таргетт
— ПЗ Туреччина Абдулкадір Омюр
— ПЗ Еквадор Оскар Самбрано
— ПЗ Японія Хідемаса Моріта

Примітки

  1. ↑ а б Next season's stages 🏟️🤩. x.com. 16 червня 2026. Процитовано 31 липня 2026.
  2. ↑ а б Through The Years. Hull City A.F.C. (англ.). Процитовано 31 липня 2026.
  3. ↑ а б All you need to know as Hull City are promoted to Premier League. Premier League (англ.). 2 червня 2026. Процитовано 31 липня 2026.
  4. ↑ Cooper, Vince (31 січня 2024). The Tigers Tale — The History of Hull City. Read The League (англ.). Процитовано 31 липня 2026.
  5. ↑ а б в г Hull City. Football Club History Database (англ.). Richard Rundle. Процитовано 31 липня 2026.
  6. ↑ Football Nationwide League: Joyce appointed Hull's manager. The Independent (англ.). 21 листопада 1998. Процитовано 31 липня 2026.
  7. ↑ Chairman quits after Hull go into administration. The Guardian (англ.). 7 лютого 2001. Процитовано 31 липня 2026.
  8. ↑ Conn, David (19 листопада 2008). The rise of a club beyond its history and dreams. The Guardian (англ.). Процитовано 31 липня 2026.
  9. ↑ Moore, Glenn (25 травня 2008). Bristol City 0 Hull City 1: Hull aim to copy Bolton's survival template. The Independent (англ.). Процитовано 31 липня 2026.
  10. ↑ Woodcock, Ian (4 травня 2013). Hull City 2–2 Cardiff. BBC Sport (англ.). Процитовано 31 липня 2026.
  11. ↑ Wilson, Paul (17 травня 2014). FA Cup final: Arsenal's Aaron Ramsey denies Hull City with late winner. The Guardian (англ.). Процитовано 31 липня 2026.
  12. ↑ Yannick Sagbo sent off as Hull go out to Lokeren on away goals. The Guardian (англ.). 28 серпня 2014. Процитовано 31 липня 2026.
  13. ↑ FA rejects Hull City application to change club's name to Hull Tigers. The Guardian (англ.). 11 липня 2015. Процитовано 31 липня 2026.
  14. ↑ Williams, Adam (28 травня 2016). Hull City 1–0 Sheffield Wednesday. BBC Sport (англ.). Процитовано 31 липня 2026.
  15. ↑ Phillips, Owen (22 липня 2020). Wigan Athletic relegated after 1–1 draw with Fulham. BBC Sport (англ.). Процитовано 31 липня 2026.
  16. ↑ Acun Ilicali completes 'dream' takeover as Hull beat Blackburn on big day. The Guardian (англ.). PA Media. 19 січня 2022. Процитовано 31 липня 2026.
  17. ↑ Herman, Martyn (23 травня 2026). Hull back in Premier League after McBurnie's last-gasp playoff winner. Reuters (англ.). Процитовано 31 липня 2026.
  18. ↑ Celebrating 20 years of the MKM Stadium. Hull City Council (англ.). 12 грудня 2022. Процитовано 31 липня 2026.
  19. ↑ SMC & MKM Announce New Stadium Sponsorship Deal. Hull City A.F.C. (англ.). 25 червня 2021. Процитовано 31 липня 2026.
  20. ↑ Hull City. Historical Football Kits (англ.). Процитовано 31 липня 2026.
  21. ↑ Phillips, David Llewelyn (2015). Badges and ‘Crests’: The Twentieth-Century Relationship Between Football and Heraldry (PDF). The Coat of Arms. 3 (англ.). 11 (229): 35—50. Процитовано 31 липня 2026.
  22. ↑ Hull City launch new 'nameless' club crest. ITV News (англ.). 20 червня 2020. Процитовано 31 липня 2026.
  23. ↑ Hull City reveal new club crest after consultation with fans. ITV News (англ.). 5 лютого 2019. Процитовано 31 липня 2026.
  24. ↑ First Team. Hull City A.F.C. (англ.). Процитовано 31 липня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).