Галац
| Галац | |
|---|---|
| рум. Galaţi | |
 герб | |
 Місто Галац | |
 | |
| Основні дані | |
| 45°25′24″ пн. ш. 28°02′33″ сх. д. / 45.42333° пн. ш. 28.04250° сх. д. | |
| Країна |  Румунія |
| Регіон |  Галац |
| Адмінцентр | Galațid  |
| Столиця для | Галац (жудець) |
| Засновано | 1541[1] |
| Площа | 241,5 км² |
| Населення | 217 851 осіб (1 грудня 2021) |
| Висота НРМ | 50 м |
| Міста-побратими |  Україна, Миколаїв Україна, Одеса Україна, Севастополь Україна, Ялта Греція, Пірей |
| Телефонний код | (40) 02 36 |
| Часовий пояс | UTC+2, UTC+3 (Галац) |
| Номери автомобілів | GL |
| GeoNames | 8334672 |
| OSM | ↑2260192 ·R (Галац) |
| Поштові індекси | 800001–800702 |
| Міська влада | |
| Адреса | Str. Domneasca nr. 54[2] |
| mayor of Galațid | Dumitru Nicolae |
| Вебсайт | www |
| Мапа | |
 | |
 Галац у Вікісховищі | |
Гала́ц (рум. Galați, давня руська назва Малий Галич) — місто і порт на сході Румунії, восьме за кількістю населення місто країни, адміністративний центр повіту Галац,
Географія
Місто розташоване на лівому березі Дунаю, за 150 км від Чорного моря в Румунській Молдові.
Історія
За часів Київської Русі, у XII столітті, місто було головним торговельним центром Берладської землі. Малий Галич мав назву за столичним містом Галич на Дністрі на Галичині.
Місто відоме із письмових джерел з 1445 року.
У Галаці похований Іван Мазепа. церкві з його останками, яке було знищено за часів керівництва Ніколае Чаушеску, але мікрорайон, де вона містилася, продовжує називатись «Мазепа».
На честь Івана Мазепи у місті встановлено пам'ятник. 26 листопада 2004 року, навколо місця, де був встановлений пам'ятник, було закладено міський парк, названий парком Свободи (рум. Parcul Libertatii).
29 травня 2026 року вночі російські дрони атакували Одещину, один дрон залетів у Румунію і впав на багатоповерхівку в місті Галац[3][4]. Внаслідок атаки двоє людей отримали поранення, 70 осіб було відселено[5]. Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що російський дрон було підбито українською ППО, внаслідок чого він змінив траєкторію[6][7]. У НАТО засудили дії Росії, але подальших дій не проводили[8][9].
Населення
За даними перепису населення 2021 року[10] у місті проживала 217 851 особа. Національний склад населення міста[11]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 175 897 | 80,7 % |
| роми | 924 | 0,4 % |
| росіяни-липовани | 103 | < 0,1 % |
| греки | 82 | < 0,1 % |
| угорці | 70 | < 0,1 % |
| італійці | 47 | < 0,1 % |
| турки | 46 | < 0,1 % |
| німці | 45 | < 0,1 % |
| українці | 39 | < 0,1 % |
| євреї | 26 | < 0,1 % |
| вірмени | 23 | < 0,1 % |
| болгари | 5 | < 0,1 % |
| татари | 4 | < 0,1 % |
| албанці | 3 | < 0,1 % |
| інші народи | 115 | < 0,1 % |
Також у місті проживають серби, чехи, поляки та македонці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[12]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 176 228 | 80,9 % |
| ромська | 459 | 0,2 % |
| угорська | 66 | < 0,1 % |
| російська | 46 | < 0,1 % |
| українська | 41 | < 0,1 % |
| турецька | 36 | < 0,1 % |
| італійська | 36 | < 0,1 % |
| грецька | 28 | < 0,1 % |
| німецька | 19 | < 0,1 % |
| болгарська | 5 | < 0,1 % |
| їдиш | 5 | < 0,1 % |
| албанська | 4 | < 0,1 % |
| інша мова | 114 | < 0,1 % |
Також рідною мовою називали татарську, сербську, чеську, польську та вірменську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[13]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 169 229 | 77,7 % |
| римо-католики | 966 | 0,4 % |
| атеїсти | 840 | 0,4 % |
| не релігійні | 696 | 0,3 % |
| п'ятдесятники | 636 | 0,3 % |
| агностики | 326 | 0,1 % |
| адвентисти | 254 | 0,1 % |
| баптисти | 227 | 0,1 % |
| мусульмани | 170 | < 0,1 % |
| євангелісти | 169 | < 0,1 % |
| інша релігія | 147 | < 0,1 % |
| свідки Єгови | 137 | < 0,1 % |
| старообрядці | 128 | < 0,1 % |
| православні (сербська церква) | 67 | < 0,1 % |
| реформати | 44 | < 0,1 % |
| греко-католики | 43 | < 0,1 % |
| іудеї | 33 | < 0,1 % |
| євангельські християни | 20 | < 0,1 % |
| лютерани | 13 | < 0,1 % |
| вірмено-григоріанці | 9 | < 0,1 % |
Також у місті проживають унітарії та євангелісти аугсбурзького сповідання, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
Економіка
Вузол морських, річкових, залізничних, шосейних та трубопровідних магістралей. У місті діє пункт пропуску на кордоні з Україною Галац—Рені.
Промисловий центр, що виділяється машинобудуванням (основний центр суднобудування Румунії; залізничні майстерні, сільськогосподарське машинобудування, металообробка) і чорною металургією (листопрокатний завод; великий Галацький металургійний комбінат потужністю 4—5 млн т сталі на рік). У місті розташований найбільший у країні металургійний комбінат Арселор-Міттал Галац.
Розвинені текстильна (бавовняно-паперова, льнопенькова), швейна, харчова (борошняна, м'ясо-молочна, рибо-і плодоконсервна), хімічна (фарби, лаки), деревообробна, взуттєва промисловість, виробництво будматеріалів.
Через Галац ввозяться залізняк, кокс, бавовну, устаткування та ін; вивозяться лісоматеріали, зерно, нафтопродукти тощо.
Працюють політехнічний та педагогічний інститути.
Пам'ятники в Галаці
Відомі люди
У місті народились
- Георге Дрегенеску — вчений-юрист, професор, ректор Чернівецького університету у 1926—1927 навчальному році
- Дімітріє Куклін (1880—1962) — румунський художник.
- Еміль Макрі (1927—1991) — румунський генерал.
- Каміль Рессу (1885—1978) — румунський композитор і музичний педагог.
- Саркісов Леонард Саркісович — вірменський актор.
Райони та околиці міста
|
|
Галерея
-
-
Префектура повіту Ґалац -
Палац Ламбріні -
Драматичний театр Фані Тардіні -
Церква Святого Миколая -
Університет -
Укріплена церква Сфанта Пречіста
Примітки
- ↑ Tezaur documentar gălățean, ed. 1988 — București: Arhivele Naționale ale României, 1988. — С. 6.
- ↑ Geospatial.org Date de contact localități
- ↑ У румунському місті Галац російський БпЛА врізався у багатоповерхівку. 24 Канал (укр.). 29 травня 2026. Процитовано 31 травня 2026.
- ↑ На дах будинку в Румунії впав дрон РФ, - румунське Міноборони. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 травня 2026.
- ↑ Румунські військові не мали достатньо часу для перехоплення дрона у Галаці, але ситуація під контролем — генерал Максим. Суспільне Новини. 29 травня 2026.
- ↑ Президент Румунії: дрон, що влучив у багатоповерхівку, підбила українська ППО. Європейська правда (укр.). Процитовано 31 травня 2026.
- ↑ Міноборони Румунії розкрило тип дрона РФ, який влучив у багатоповерхівку. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 травня 2026.
- ↑ У НАТО засудили “безвідповідальні дії” РФ після влучання російського дрона в будинок у Румунії. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly (укр.). Процитовано 31 травня 2026.
- ↑ У НАТО відреагували на влучання дрона РФ в багатоповерхівку в Румунії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ https://www.coventry.gov.uk/info/222/twin_towns_and_cities
Посилання
- Ґалац // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Фотогалерея м. Галац[недоступне посилання з липня 2019]
- Сайт музею історії [Архівовано 31 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Музей мистецтв в Галаці [Архівовано 7 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Radio Romania International[недоступне посилання з липня 2019]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).