Галайчук Ігор Йосифович
| Ігор Йосифович Галайчук | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 липня 1956 (70 років) м. Монастириська, Тернопільська область |
| Країна |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | есперантист, медичний дослідник  |
| Alma mater | Тернопільський державний медичний інститут |
| Галузь | медицина, онкологія |
| Заклад | Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського |
| Посада | завідувач кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Нагороди |  |
| Особ. сторінка | ord |
 Галайчук Ігор Йосифович у Вікісховищі | |
Ігор Йосифович Галайчук (нар. 15 липня 1956, м. Монастириська Тернопільської області) — український вчений у галузі медицини, есперантист, громадський діяч. Завідувач кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського[1]. Заслужений винахідник України (2015)[2].
Звання
- доктор медичних наук (2006),
- професор (2007),
- член Американського товариства клінічної онкології,
- член Європейського товариства медичної онкології,
- член Європейського та Американського товариств хірургічної онкології,
- член Європейської асоціації досліджень раку,
- член Європейської асоціації онкологічної освіти,
- член Нью-Йоркської АН (1995—1996, США),
- член Всесвітньої медичної есперанто-асоціації та інших.
Відзнаки
- Відзнаки есперантської асоціації (1996),
- заслужений винахідник України (2015)[2].
Життєпис
Закінчив Тернопільський медичний інститут (1979, нині медичний університет)[3].
Асистент кафедри цивільної оборони і медичної підготовки Тернопільського педагогічного інституту, 1983—1985 — клінічний ординатор-хірург Київського НДІ гематології та переливання крові; 1985—1992 — лікар-онколог Тернопільського обласного онкологічного диспансеру.
У ТНМУ: асистент кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини (1992—1998), заступник декана медичного факультету по роботі з іноземними студентами (1997—1998), доцент кафедри онкології (1998—2006), завідувач відділу міжнародних зв'язків (2000—2002); від 2006 — завідувач кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини.
Від 2007 — голова Тернопільського обласного товариства онкологів.
У 1999—2000 — Фулбрайтський стипендіат у галузі медичної освіти та онкології Інституту раку Піттсбурзького університету, 2002 — учасник наукового обміну міжнародної програми з дитячої онкології в м. Мемфіс (обидва — США).
Голова клубів есперантистів у Тернополі (1980—1983 — «Amikeco» («Дружба»), від 2006 — «Spinosfloro» («Терноцвіт»).
Брав участь у Всесвітніх конгресах есперантистів (Відень, 1992; Гавана, 2010; Рейк’явік, 2013; Нітра, 2016; Лісабон, 2018)[4].
1996—2001 — член редакційної колегії журналу «Medicina Internacia Revuo» Всесвітньої медичної есперанто-асоціації.
Науковий доробок
Автор навчальних посібників «Клінічна онкологія» (2003), близько 200 наукових публікацій[5].
Автор дисертації «Меланома шкіри: оптимізація діагностики, комбінованого і комплексного лікування хворих» (14.01.07). За темою дисертації опубліковано 49 наукових праць, з них 18 статей (серед яких 5 самостійних) у журналах, рекомендованих ВАК України; розділ у посібнику «Клінічна онкологія»; 23 тезові публікації на вітчизняних і міжнародних конференціях та конгресах.
Має 15 авторських свідоцтв і патентів на винаходи, зокрема сімох патентів та авторського права на комп'ютерну програму «Прогнозування перебігу злоякісного захворювання (OncoPrognosis)»[6].
Ігор Галайчук разом з Віктором Паюком витлумачили та видали з есперанто українською книгу японського цілителя Масаюкі Сайонджі «Лікувальний масаж Юмейго» (Т., 1995)[7].
Леон Зімельс (1911-1985) - засновник Тернопільського клубу есперантистів. Меморіальне видання / І. Галайчук, В. Паюк, — Тернопіль: ТНМУ, 2021. — ISBN 978-966-673-422-1[8].
Примітки
- ↑ Колектив кафедри. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ а б Указ Президента України від 21 серпня 2015 року № 491/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ Асоціація випускників. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ Есперанто: походження та проблеми.
- ↑ Наукові публікації І. Й. Галайчука. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ Галайчук І. Й. База патентів України. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ Перший підручник із есперанто для українців написав тернополянин. ПОГЛЯД (укр.). 5 червня 2019. Процитовано 8 серпня 2025.
- ↑ ГНАТИШИН, Богдан (10 серпня 2021). Репрезентували книгу про Учителя есперанто. Медична Академія.
Джерела
- Щербак Л. Галайчук Ігор Йосифович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 128. — ISBN 978-966-528-318-8.
Література
- Горошко Н. Есперанто — мова міжнародна / Надія Горошко // Медична академія. — 2007. — № 13 (11 лип.) [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 4. — (Аспект).
- Вільшаненко М. Джерело есперанто для українців задзвеніло в Тернополі / Микола Вільшаненко // Медична академія. — 2008. — № 4 (29 лют.) [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 10. — (Захоплення).
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 |  Про важливе. Ігор Галайчук на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 20 жовтня. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).