Гай Атей Капітон
| Гай Атей Капітон | |
|---|---|
| Народився | 38 до н. е.  |
| Помер | 22[1][2] |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | правник, політик, письменник |
| Вчителі | Авл Офілій |
| Відомі учні | Масурій Сабін |
| Знання мов | латина[2] |
| Посада | давньоримський сенатор і консул |
| Батько | Gaius Ateius Capitod[3] |
Гай Атей Капітон (лат. Gaius Ateius Capito; 30 рік до н. е. — 22 рік) — консул-суффект 5 року, відомий давньоримський правник, очільник Сабініанської школи права, державний діяч часів імператора Октавіана Августа.
Життєпис
Син Гая Атея Капітона, народного трибуна 55 року до н. е. Був учнем відомого правника Авла Офілія. Загалом він був прихильником імператора Августа, виявляючи у багатьох питаннях поступливість. Надавав тлумачення щодо пророцтв Сивіли з Секулярних ігор. У 5 році став консулом-суффектом. у 13 році Капітона було призначено наглядачем водопроводів Риму, 15 року він також став куратором берегів Тибру.
Правництво
Сабініанська школа права була разом з Прокуліанською найвпливовішою школою права часів ранньої Римської імперії. Безпосередньо її очільник — Атей Капітон — багато зробив досліджень щодо карного права, прав авгурів, священного права. За імператорів з династії Юліїв-Клавдіїв твори Капітона мали суттєву вагу, а згодом втратили значущість.
Твори
- Про право понтифіків з 6 книг
- Про священне право з 7 книг.
- Різне з 9 книг
- Про сенаторські обов'язки.
- Про права авгурів.
- Листи.
- Про карні процеси.
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #102382395 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Капитон, Гай-Атей // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 382.
Джерела
- José Manuel Roldán, José María Blázquez, Arcadio del Castillo El Imperio Romano, Historia de Roma, tomo II, Ediciones Cátedra, 1999. (італ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).