YaChudo

Гаймі Вайсс

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Гаймі Вайсс
Народився25 січня 1898[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Серадз, Варшавська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 жовтня 1926[1] (28 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Чикаго, Іллінойс, США Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКладовище Маунт-Кармелd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьзлочинець, злочинний бос Редагувати інформацію у Вікіданих

Ерл Дж. «Гаймі» Вайсс (англ. Earl J. "Hymie" Weiss), при народженні Генрик Войцеховський (пол. Henryk Wojciechowski; 25 січня 1898, Серадз, Царство Польське — 11 жовтня 1926, Чикаго, Іллінойс, США) — польсько-американський гангстер, один із керівників чиказького злочинного угруповання Норт-Сайду у період сухого закону. Був одним із головних суперників Аль Капоне в боротьбі за контроль над нелегальною торгівлею алкоголем у Чикаго. У кримінальній історії США відомий як «єдина людина, якої боявся Аль Капоне».

Біографія

Ранні роки

Генрик Войцеховський народився 25 січня 1898 року в місті Серадз на території Царства Польського, що входило до складу Російської імперії. Його батьками були Валенти Войцеховський і Марія Брушкевич.

1901 року родина емігрувала до США[2], оселившись спочатку в Баффало, а згодом переїхавши до північної частини Чикаго. Після прибуття до Америки батьки змінили прізвище на Вайсс (англ. Weiss). У Генрика було четверо братів і сестер, які дожили до дорослого віку[3]. У підлітковому віці Вайсс почав займатися дрібною злочинною діяльністю. Після невдалої крадіжки зі зломом, під час якої він перекинув полиці з парфумами, поліція дала йому прізвисько «Парфумерний грабіжник» (англ. The Perfume Burglar).

У цей період він познайомився з Діном О'Беніоном, разом з яким та Джорджем «Багзом» Мораном став співзасновником банди Норт-Сайду (англ. North Side Gang). Саме тоді Генрик почав використовувати ім'я Ерл (англ. Earl)[2]. Попри прізвисько «Гаймі» (англ. Hymie), яке в американському сленгу часто асоціювалося з євреями, Вайсс був поляком за походженням і вірним римо-католиком. За свідченнями сучасників, він постійно носив із собою вервицю[3]. Також він негативно ставився до проституції, що посилювало його конфлікт із кримінальними угрупованнями південної частини Чикаго[4].

Вайссу також приписують один із перших відомих випадків застосування кримінальної практики, відомої як «one way ride» («квиток в один кінець»), коли жертву заманювали до автомобіля, після чого вбивали дорогою або в місці призначення[5].

Особистість

Вайсс мав репутацію жорстокої та непередбачуваної людини. Його брат Фред у 1926 році заявив журналістам:

Я бачив його лише один раз за двадцять років... Це було тоді, коли він підстрелив мене шість років тому.

Вайсс не любив фотографуватися і погрожував фотографам фізичною розправою[6].

В одному з відомих інцидентів він під дулом пістолета вигнав федерального маршала США, який намагався заарештувати його знайомого. Пізніше маршал повернувся з підкріпленням, здійснив рейд і вилучив алкоголь та зброю. Після цього Вайсс безуспішно намагався через суд повернути особисті речі, які, за його словами, були конфісковані під час обшуку.

Чиказький журналіст Джеймс О'Доннелл Беннет називав його «найрозумнішим лідером, якого коли-небудь мав алкогольний світ Північної сторони»[4].

Керівник банди

10 листопада 1924 року Дін О'Беніон був убитий у власному квітковому магазині. Після його смерті Вайсс очолив банду Норт-Сайду і розпочав кампанію помсти проти угруповання Джонні Торріо та Аль Капоне. На той час Вайсс страждав від онкологічного захворювання, що, за свідченнями сучасників, робило його особливо безстрашним під час збройних акцій[4].

У січні 1925 року члени банди обстріляли автомобіль Аль Капоне на перехресті 55-ї вулиці та Стейт-стріт у Чикаго. Сам Капоне не постраждав, однак були поранені кілька осіб із його оточення. Того ж місяця Вайсс, Моран і Вінсент Друччі організували замах на Джонні Торріо біля його будинку. Торріо отримав кілька поранень, але вижив. Після одужання він залишив керівництво організацією, передавши його Аль Капоне[4].

У серпні 1926 року Вайсс і Друччі пережили ще один напад з боку людей Капоне на Південній Мічиган-авеню. Серед нападників був майбутній бос чиказької мафії Пол Рікка. 20 вересня 1926 року Вайсс організував масштабну атаку на готель Hawthorne Hotel у Сісеро, який використовувався Капоне як штаб-квартира. У нападі брали участь близько десяти автомобілів, а по будівлі було випущено понад тисячу куль. Капоне перебував усередині, однак зміг втекти через задній вихід[4].

Загибель

Мавзолей Вайсса на кладовищі Маунт-Кармел.

11 жовтня 1926 року Вайсс прибув до будівлі суду в Чикаго у справі гангстера Джо Солтіса. Після завершення слухань він разом із охоронцем Семом Пелларом, гангстером Педді Мюрреєм, адвокатом Вільямом О'Браєном та слідчим Бенджаміном Джейкобсом попрямував до штаб-квартири банди.

Коли група переходила вулицю поблизу Собору Святого Імені, двоє озброєних нападників відкрили вогонь із пістолета-кулемета та рушниці. Вайсс і Мюррей отримали смертельні поранення.

За версією чиказької поліції, замах організували люди Аль Капоне. Безпосереднім виконавцем вважався Джек Макгерн, а одним з організаторів — Френк Нітті. Існували також альтернативні версії події, згідно з якими смертельний постріл міг бути зроблений кимось із супутників Вайсса[7][8].

Похований на кладовищі Маунт-Кармел у Гіллсайді (штат Іллінойс), де також поховані Аль Капоне та Дін О'Беніон. Після його смерті керівником банди став Вінсент Друччі[4].

У масовій культурі

Події життя Ерла Вайсса та інших гангстерів епохи сухого закону стали основою для численних голлівудських кримінальних фільмів 1930-х років. Вважається, що Джеймс Кегні частково використав образ Вайсса для створення свого персонажа у фільмі «Ворог суспільства» (1931)[9].

У телесеріалі «Підпільна імперія» роль Вайсса у третьому та четвертому сезонах виконав актор Вілл Яновіц.

Примітки

  1. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б Earl Weiss – gangster polskiego pochodzenia, który polował na Ala Capone
  3. ↑ а б Hymie Weiss profile, MyAlCaponeMuseum.com. Accessed January 12, 2023.
  4. ↑ а б в г д е Binder, John J. (2017). Al Capone's Beer Wars: A Complete History of Organized Crime in Chicago during Prohibition. Prometheus. ISBN 978-1633882850.
  5. ↑ Nash, Jay Robert. Samuel J. 'Nails' Morton: From War Hero to Gangster. annalsofcrime.com. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 25 липня 2022.
  6. ↑ Schoenberg, Robert J. (1992). Mr. Capone. New York: William Morrow and Company.
  7. ↑ Homicide, northwestern.edu. Accessed February 7, 2024.
  8. ↑ Witness who claimed that Sam Pellar shot Hymie Weiss..., newspapers.com. Accessed February 7, 2024.
  9. ↑ Dirks, Tim (1931). The Public Enemy. Greatest Films. American Movie Classics. Процитовано 24 жовтня 2010.

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).