Гайді Брюль
| Гайді Брюль | |
|---|---|
| Heidi Brühl | |
 | |
| Ім'я при народженні | Гайді Розмарі Брюль |
| Дата народження | 30 січня 1942 |
| Місце народження | Грефельфінг, Верхня Баварія, Німеччина |
| Дата смерті | 8 червня 1991 (49 років) |
| Місце смерті | Штарнберг, Німеччина |
| Поховання | Вальдфрідгоф  |
| Громадянство |  Німеччина |
| Професія | актриса, співачка |
| Кар'єра | 1954—1991 |
| IMDb | ID 0117711 |
 Гайді Брюль у Вікісховищі | |
Гайді Розмарі Брюль (нім. Heidi Rosemarie Brühl 30 січня 1942 Грефельфінг, Верхня Баварія — 8 червня 1991 Штарнберг) — німецька співачка і актриса, яка стала відома ще підлітком і мала плідну кар'єру в кіно та на телебаченні. Вона також була успішним художником-постановником і відома своєю участю в Євробаченні 1963 року.
Рання кар'єра
Перша поява Гайді була у фільмі 1954 року Der letzte Sommer з Лізолеттою Пульвер, але в ролі Даллі, в тому, що стало відомо як «Immenhof films», після цього вона прославилася в Німеччині. Die Mädels vom Immenhof, адаптований з роману дитячої письменниці Урсули Брунс, з'явився в 1955 році, а за ним випустили ще два сиквели: Hochzeit auf Immenhof і Ferien auf Immenhof з річним інтервалом. Вона повернулася до ролі в Frühling auf Immenhof в 1974 році.
У 1959 році Брюль отримала рекордну угоду з лейблом Philips і її перший сингл «Chico Chico Charlie» досяг п'ятого номера. У 1960 році її запис «Wir wollen niemals auseinandergeh'n» або «We Will Never Part (Золоте кільце)» продався на понад мільйон копій і був нагороджений золотим диском.[1]
Євробачення
Брюль вперше взяла участь у відборі німецького «Євробачення» в 1960 році з композицією Міхаеля Яри «Wir wollen niemals auseinandergehen» («We Never Want to Be Apart»), який посів друге місце, але був у топі німецьких синглів протягом дев'ятьох тижнів.[2] Вона знову брала участь в 1963 році, і на цей раз була успішно. Пісня «Марсель» була обрана на восьме Євробачення, яке відбулося 23 березня в Лондоні.[3] «Марсель» завершив конкурс на дев'ятому місці з 16 записів.[4]
Пізніша акторська кар'єра
Брюль знялася разом з Гаєм Вільямсом у фільмі 1963 року Капітан Синдбад.[5] Вона познайомилася з американським актором Бреттом Гелсі і переїхала з ним до Риму, де вони одружились в грудні 1964 року. У 1970 році вона переїхала до Сполучених Штатів, де з'являлась у Лас-Вегасі і в епізодах Коломбо (Найнебезпечніший матч, 1973). Вона повернулася до Німеччини, щоб зіграти в двох наступних сиквелах Імменгофа в 1973-74 роках, Zwillinge vom Immenhof та Frühling auf Immenhof. Вона з'явилася в The Eiger Sanction[6] в 1975 році як Анна Монтень, спокуслива дружина французького альпініста.
Брюль і Гелсі розлучились у 1976 році, і вона повернулася до Німеччини в наступному році. Вона займалася фільмами The NeverEnding Story і Look Who Talking Too, а її останні ролі були в телевізійних серіалах Ein Fall für zwei і Praxis Bülowbogen.
Смерть
Брюль померла від раку молочної залози 8 червня 1991 року у Штарнберзі у віці 49 років.
Посилання
- ↑ Murrells, Joseph (1978). The Book of Golden Discs (вид. 2nd). London, UK: Barrie and Jenkins Ltd. с. 122. ISBN 0-214-20512-6.
- ↑ [1] [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ [2][Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Marcel - lyrics. Diggiloo.net. 21 березня 2010. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 18 серпня 2015.
- ↑ Captain Sindbad на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Heidi Brühl. Nndb.com. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).