YaChudo

Головне управління розвідки Міністерства оборони України

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гур (значення).
Головне управління розвідки Міністерства оборони України
Друк (Зліва) та емблема (Справа) «ГУР»
Країна:Україна Україна
Дата заснування:7 вересня 1992
Юрисдикція: Міністерство оборони України
Штаб-квартира:вулиця Електриків, Київ, Україна, Рибальський острів, Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Попередня
служба:		Головне управління військової розвідки
Керівництво
генерал-лейтенант Іващенко Олег Іванович
Сайт
gur.gov.ua
Мапа
CMNS: Головне управління розвідки Міністерства оборони України у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Головне́ управлі́ння ро́звідки Міністе́рства оборо́ни Украї́ни (ГУР МО України) — є державним органом, уповноваженим Законом України "Про розвідку" здійснювати розвідувальну діяльність з метою захисту національних інтересів України від зовнішніх загроз. Розвідувальний орган Міністерства оборони України здійснює розвідувальну діяльність у воєнній сфері, сферах оборони, військового будівництва, військово-технічній та кібербезпеки.

Історія створення

У лютому 1992 року, після проведення Всеукраїнської наради з питань військового будівництва, розпочалося формування Управління розвідки Головного штабу ЗСУ. Організаційне ядро частини складалося зі співробітників розвідувального управління штабу Київського військового округу. Початок формування Управління відбувався під керівництвом полковника Миколи Кузьміна. Першим начальником управління став полковник Анатолій Віданов, а з липня 1992 року — генерал-майор Володимир Легомінов, який до того очолював розвідку Прибалтійського військового округу.

Одночасно проходило формування організаційного ядра по створенню стратегічного компонента воєнної розвідки — Головного управління воєнної розвідки, яке відбувалося під керівництвом досвідченого офіцера-контррозвідника генерал-лейтенанта Олександра Скіпальського. 7 вересня 1992 року президент України Леонід Кравчук підписав Указ про створення Управління військової стратегічної розвідки Міністерства оборони України. Саме цей день є офіційною датою створення української воєнної розвідки.

Указом президента України від 6 липня 1993 року на базі Управління військової стратегічної розвідки Міністерства оборони й розвідувального управління Головного штабу Збройних Сил було сформоване Головне управління військової розвідки Міністерства оборони України. Першим начальником Головного управління був призначений генерал-лейтенант Олександр Скіпальський. 14 квітня 1994 року Указом президента України ГУВР МО було переформоване на Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО).

Структура ГУР МО України

Структуру та граничну чисельність ГУР МО України, згідно статті 7 Закону України «Про розвідку», визначає Президент України.[1]

Операції

1995. Боснія і Герцеговина

Офіцери ГУР МОУ у складі 240-го окремого спеціального батальйону брали участь у миротворчій місії ООН на території республік, які утворились внаслідок розпаду Югославії. Зокрема ― у Боснії і Герцеговині. Командував українським миротворчим контингентом у БіГ офіцер-розвідник Микола Верхогляд, Герой України. У миротворчій операції на території колишньої Югославії також брав участь офіцер-розвідник Віктор Гвоздь, який у 2008—2010 роках обійме посаду начальника ГУР МО України. Завдяки Верхогляду та українським миротворцям під час місії вдалось уникнути «другої Сребрениці» ― врятувати тисячі боснійців від знищення сербами в анклаві Жепа.[9][10]

2003—2008. Ірак

У 2003—2008 роках військовослужбовці ГУР МО брали участь в українській миротворчій операції на території Іраку. Розвідувальний підрозділ діяв разом із 7-ю окремою механізованою бригадою ЗСУ у складі українського миротворчого контингенту. «Офіцери-розвідники набули безцінного досвіду під час виконання службових обов'язків в органах управління розвідкою багатонаціональних з'єднань та об'єднань».[11]

2014. Російсько-українська війна

26 травня 2014 відбувся перший бій за Донецький аеропорт, в якому взяли участь бійці 10-го загону і 3-го полку спецпризначення.[12][13][14]

17 червня 2014 року розвідувальна група 8-го окремого полку спеціального призначення під командуванням старшого лейтенанта Євгенія Зеленського отримала завдання визволити з полону бійців батальйону «Айдар», які утримувались проросійськими бойовиками у місті Щастя Луганської області. До спецоперації були залучені 5 розвідників. Групі Є. Зеленського вдалося виконати завдання, але на шляху до лінії розмежування групу виявили і відкрили вогонь. Прикриваючи особовий склад, розвідник Є. Зеленський отримав важкі поранення і пізніше помер у госпіталі. За мужність і героїзм був нагороджений «Золотою Зіркою» Героя України.[15][16][17]

28 липня 2014 року 3-й полк спеціального призначення вирушив на пошук збитих пілотів Су-25, пошукова команда складалася з двох груп по 9 осіб та по одному водію «Урала» в кожній. Групи вийшли на околиці села Латишевого і там через зраду місцевого мешканця розташування груп було викрите. До їхнього розташування вирушила потужна група бойовиків. У цьому бою загинули 10 бійців, ще 5 потрапили в полон і лише 4 змогли вийти до своїх.[13]

2015—2021. Афганістан ― миротворча місія

Військовослужбовці ГУР МО України у складі українського контингенту брали участь у місії НАТО в Ісламській Республіці Афганістан. Тренувально-дорадча місія мала назву «Рішуча підтримка».

За даними автора статті на порталі «Мілітарний», участь у миротворчій місії українських розвідників дозволила «створити агентурні позиції — що надалі полегшило проведення операції з евакуації. Афганістан не був незнайомою країною для співробітників ГУР МО, вони і до 2021 року знаходились в країні».[18]

2016. Кримський рейд

Спецоперація тривала з 6 по 8 серпня 2016 року. Група у складі 5 спецпризначенців, яку очолював начальник ГУР МО України Кирило Буданов, висадилась на західному узбережжі окупованого Росією півострова Крим. Мета висадки полягала у доставці озброєння та вибухових засобів до спеціально підготовленого місця поблизу російських військових об'єктів, які Росія могла використовувати в разі початку повномасштабної агресії проти України.[19] Залишене на окупованому півострові озброєння призначалося для українських диверсійно-розвідувальних груп, які приховано діяли в Криму. За задумом, у разі початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, українська агентура мала використати закладене озброєння для вчинення диверсій на військових об'єктах Росії.[20] У ході спецоперації група Кирила Буданова була викрита через затримання російською стороною українського агента, який передавав інформацію. Однак він встиг попередити українських спецпризначенців про загрозу. Співробітники ФСБ РФ прибули на місце, куди мала дістатись група українських розвідників для закладання озброєння, однак натомість самі представники ФСБ потрапили у засідку.[21] За інформацією ГУР МО України, група Кирила Буданова вступила в бій з ворожими спецслужбовцями, в ході якого вдалося ліквідували полковника ФСБ Романа Каменєва та єфрейтора Семена Сичова. Ще кілька співробітників ФСБ зазнали поранень. Група Кирила Буданова покинула півострів без втрат.

2021. Афганістан ― евакуація

Оператори ГУР МО у аеропорту Кабулу. 21 серпня 2021

18 серпня 2021 року з військового сектору аеропорту Бориспіль до Кабула з місією по евакуації громадян України та іноземців вилетів військово-транспортний літак Іл-76МД 25-ї бригади транспортної авіації ПС ЗСУ з підрозділом ГУР МО на борту.[22] Всього літаки бригади виконали шість рейсів та вивезли більше 700 громадян різних країн. Спецпризначенці по три рази на день виходили у Кабул, щоб знайти та завезти громадян які підлягали евакуації у аеропорт Кабулу.[23]

Канадські ЗМІ розповіли деталі спецоперації, яку провели спецпризначенці ГУР МО України у Кабулі. У серпні 2021 року, коли сталося так зване падіння Кабулу і столиця Афганістану була окупована бойовиками Талібану, місто опинилося в хаосі. Евакуація українських та іноземних громадян була майже паралізована через те, що частину аеропорту Кабул зайняли таліби.[24][25]

Як розповів журналістам один зі спецпризначенців, залучений до спецоперації в Кабулі, літак зі спецназом ГУР МО України прибув у Кабул 16 серпня для евакуації людей згідно зі списками, які передало Міністерство закордонних справ. У пріоритеті були громадяни України та члени їхніх сімей. Далі — ті, у кого є дозвіл на постійне або тимчасове проживання в Україні та члени їхніх сімей. Під час роботи українських спецпризначенців надійшов запит від канадського уряду до України з проханням допомогти евакуювати з Кабулу також афганських перекладачів, які співпрацювали з канадською армією. Київ відгукнувся на прохання протягом доби.[26][27][28]

Останній український евакуаційний літак у супроводі спецпризначенців ГУР МО прибув до Києва з Кабулу 28 серпня. Загалом в ході спецоперації вдалося евакуювати близько семисот людей: українців, канадців, громадяни інших країн, в тому числі журналістів, перекладачів, співробітників недержавних організацій.[29][30][31]

2022. Повномасштабне російське вторгнення в Україну

На початку повномасштабної війни 10-й загін ГУР зустрів ворога у Гостомелі, де завадив ворогу створити плацдарм для захоплення Києва. Пізніше підрозділи ГУР брали участь у штурмі та зачистці міста та вели активні бої за Київську область, де проводили диверсійні, розвідувальні і корегувальні операції, визволяли Бучу, Ірпінь, Мощун, Ворзель та інші населені пункти.[32]

У березні 2022 року Головне управління розвідки допомагало організовувати вертолітні рейди на «Азовсталь». Усього було 7 рейсів, у яких задіяли близько 16 вертольотів Мі-8 армійської авіації. Вдалося евакуювати 64 поранених, десантувати на підкріплення захисників Маріуполя 72 добровольців та доставити 30 тонн вантажу. Під час операції через щільний зенітний вогонь противника було втрачено 3 борти, однак завдання було виконане.[33]

Також у березні в структурі Головного управління розвідки був створений перший офіційний підрозділ з російських добровольців: Легіон «Свобода Росії». Підрозділ почав бойовий шлях з Луганщини[34], а згодом Торецького напрямку, КПВВ Майорськ, Бахмута та інших районів Донецької області. Надалі в структурі ГУР створився ще ряд підрозділів російських добровольців.

Звільнення острова Зміїний. 7 липня 2022.

Спецпризначенці ГУР брали участь у боях за острів Зміїний, а саме у десантній операції спільній з ЦСО «Альфа» СБУ.[джерело?]

У боях за Харківщину і у харківському контрнаступі за участю полка ГУР «Kraken» з березня по вересень 2022 року. Сили оборони України звільнили 25 населених пунктів Харківщини та один в Луганській області.[35]

Згодом спецпідрозділи ГУР брали участь в оборонних боях за Соледар та Бахмут.[36]

У ніч з 23 на 24 січня 2023 року бійці ГУР провели розвідувальний рейд у район Нової Каховки, форсувавши Дніпро на моторних човнах. За допомогою місцевих партизанів і технічних засобів, бійці виявили передовий пункт управління противника. Вступивши у бій з ворогом, розвідники гранатометними пострілами знищили будинок, у якому був ворожий командний пункт. Сприйнявши висадку за спробу прориву лінії оборони, росіяни залучили бойові резерви: підрозділ сил спеціальних операцій, авіацію та бронетехніку. Під час бою було знищено 12 окупантів, БТР 82А та захоплено полоненого. Виконавши завдання, група розвідників повернулась на правий берег Дніпра.[37]

9 серпня 2023 року представники ГУР успішно завершили виконання операції «Синиця». Російський пілот Максим Кузьмінов перегнав із аеродрома курська на українську територію транспортно-штурмовий вертоліт Мі-8 АМТШ Повітряно-космічних сил Російської Федерації з вантажем деталей до винищувачів Су-27 і Су-30.[38]

У серпні 2023 року розвідувальна група ГУР МО України під командуванням Олега Бабія скрито подолала відстань в 600 км у тил противника, щоби виконати спеціальне бойове завдання — зупинити терористичні авіаційні бомбардування росіянами мирних українських міст. Українські розвідники на військовому аеродромі Сольці в Новгородській області знищили російський бомбардувальник ТУ-22М3 та вивели з ладу ще два борти. Повертаючись на підконтрольну Україні територію, розвідувальна група потрапила у засідку та вступила в нерівний бій з російськими військами. У бою 30 серпня 2023 року, прикриваючи відхід своїх бойових побратимів, Олег Бабій зазнав смертельного поранення та загинув. Посмертно Олег Бабій нагороджений званням Героя України з присвоєнням ордену «Золота зірка».[39]

У серпні — вересні 2023 року спецпризначенці ГУР тричі намагалися висадитися на лівий берег Дніпра, щоб створити плацдарм для визволення окупованого Енергодару та Запорізької АЕС. Однак бійцям не вдалося закріпитися, довелось відступити. Начальник ГУР МО України Кирило Буданов вважає, що успіху цих трьох операцій завадили як управлінські, так і виконавчі недоліки. Але в результаті рейдів, росіяни так і не наважилися під'єднати Запорізьку АЕС до своєї енергосистеми, так що хоч частково результату було досягнуто.[40]

У серпні 2023 року Сили безпеки й оборони України, у тому числі бійці ГУР із спецпідрозділу «Шамана» створили тактичний плацдарм в районі населених пунктів Кринки й Козачі Лагері на Дніпрі, у його нижній течії на лівому березі Херсонської області. Згодом його розширили, наситили військами морської піхоти, відтак масштаб і значення наростили до оперативного. Операція стали для росіян несподіваним ударом, внаслідок якого вони понесли серйозні втрати. Плацдарм утримували майже рік — до літа 2024 року.[41]

На початку вересня 2023 року розвідники спецпідрозділу «Артан» ГУР МО України провели операцію і звільнили так звані «вишки Бойка» — бурові газовидобувні платформи на шельфі Чорного моря між островом Зміїний і західним узбережжям Криму, захоплені росіянами ще у березні 2014 року, зокрема був повернутий контроль над буровими платформами «Петро Годовалець» та «Україна», а також самопідіймальними буровими установками «Таврида» і «Сиваш». Під час проведення операції спецпризначенцям вдалося захопити трофеї: запас вертолітних боєприпасів типу НАР (некерованих авіаційних ракет) та знищити РЛС «Нева», що відстежувала рух суден у Чорному морі.[42][43]

2 жовтня 2023 року ГУР оголосив про вдале завершення спецоперації «Бариня», внаслідок якої на український бік перейшов лейтенант, кадровий військовий РФ Данило Алфьоров, який з червня 2023 року активно співпрацював із Силами безпеки й оборони України. Алфьоров переконав здатися в полон 11 військовослужбовців РФ. Паралельно ГУР спільно з МВС завершили операцію «Прапор». Виходячи на українську територію, Дмитро Загузін вивів із окупованої території двох українських військовослужбовців десантно-штурмових військ які знаходились на окупованих територіях рік та 7 місяців.[44] Пізніше Дмитро взяв позивний "Ерік" та почав служити в рядах Легіону "Свобода Росії" у підпорядкуванні Головного управління розвідки.

14 січня 2024 року, внаслідок спільної успішної операції ГУР МО України та Повітряних сил ЗСУ, було знищено російський літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50У.[джерело?]

19 квітня 2024 року за подібним сценарієм на дальності 308 км від місця пуску зенітної ракети було знищено російський стратегічний бомбардувальник Ту-22М3.[45]

У лютому 2024 року спецпризначенці ГУР МО з іншими частинами тиждень утримували коридор при виході українських військ з Авдіївки.[46]

У травні 2024 року спеціальні підрозділи ГУР «Kraken», «Артан» та бійці Міжнародного Легіону брали активну участь в оборонних боях за Часів Яр. Вони знищили кілька десятків одиниць ворожої техніки та значну кількість живої сили противника. Часів Яр залишився під українським контролем.[47]

Бійці групи «Стугна» спецпідрозділу Тимура ГУР МО України проявили героїзм у вуличних боях за Вовчанськ на Харківщині.[48]

17 квітня 2024 року спецпризначенці ГУР за допомогою БПЛА атакували 590 окремий радіотехнічний вузол військової частини 84680, який розташований у російському місті Ковилкіно (Мордовія). Було знищено загоризонтний радіолокатор 29Б6 «Контейнер» із дальністю виявлення 3 000 км та висотою виявлення 100 км. Відстань від кордону України до місця ураження становить близько 680 км.[49]

У ніч на 24 квітня 2024 року дрони ГУР атакували Новолипецький металургійний комбінат у російському місті Липецьк.[50]

27 травня 2024 року дрон ГУР встановив рекорд дальності польоту й атакував загоризонтну радіолокаційну станцію у РФ на відстані понад 1800 км. Була вражена РЛС «Воронеж М» у місті Орську Оренбурзької області РФ.[51]

8 червня 2024 року на території аеродрому «Ахтубінськ» в Астраханській області РФ, розташованому за 589 км від лінії бойового зіткнення, уражено Су-57, російський найсучасніший багатоцільовий винищувач, інший літак такого класу пошкоджено. Це перший випадок ураження Су-57 в історії.[52]

Вперше морський безпілотний апарат «Magura» було представлено на виставці «International Defence Industry Fair» (IDEF), яка проходила з 25 до 28 липня 2023 року в Стамбулі (Туреччина).[53]

Першою ціллю морських безпілотників ГУР 24 травня 2024 року став російський розвідувальний корабель «Іван Хурс», атакований трьома дронами за 140 км на північний схід від протоки Босфор.[54]

1 серпня 2023 року було підбито корабель проєкту 22160 «Сергій Котов» за 340 км від Севастополя.[55]

10 листопада 2023 року, внаслідок операції української розвідки у Криму, затонули два російських катери: один корабель більш давнього проєкту 1176 «Акула», інший новіший — проєкту 11770 «Серна».[56]

1 лютого 2024 року шість безпілотників «Magura V5» атакували російський ракетний катер «Івановець», внаслідок чого він затонув, загинули всі члени екіпажу (приблизно 40 осіб). Також було знищено декілька десантних катерів біля Чорноморського.[57]

14 лютого 2024 року потоплено великий десантний корабель «Цезарь Куніков» поблизу Алупки.[58]

5 березня 2024 року спецпідрозділ ГУР «Group 13» потопив патрульний корабель Чорноморського флоту РФ «Сергій Котов».[59]

23 березня 2024 року, в тимчасово окупованому Криму, атакований 13-й судноремонтний завод ЧФ РФ у Севастополі, де, серед іншого, був пришвартований великий десантний корабель «Ямал», який отримав критичні ураження.[60]

6 травня 2024 року у Вузькій бухті підрозділ ГУР МО України «Group 13» за допомогою ударного морського дрона «Magura V5» знищив російський швидкісний патрульний катер проекту 12150 «Манґуст».[61]

30 травня 2024 року спецпризначенці «Group 13» за допомогою ударних морських дронів «Magura V5» знищили два російські катери прикордонного управління ФСБ РФ типу КС-701 «Тунець» та уразили ще два судна такого ж типу.[62]

6 червня 2024 року спецпідрозділ 9-го департаменту ГУР біля берегів окупованого Криму завдав удару по російському рейдовому буксиру проєкту 498 «Сатурн» або «Протей».[63]

31 грудня 2024 року завдяки морському дрону «Magura V5» спецпризначенці ГУР МО України вперше у світі знищили повітряну ціль ― два російські гелікоптери Мі-8.[64][65]

2 травня 2025 року, вперше у світі, спецпідрозділом ГУР МО України у взаємодії з СБУ та Силами оборони України у Чорному морі, знищений за допомогою ракети запущеної з безпілотної морської платформи «Magura V7» російський бойовий літак Су-30. Удар відбувся в акваторії порту Новоросійськ.[66][67]

У ніч на 21 вересня 2025 року вдалося повернути Україні контроль над «вишками Бойка». За даними ГУР, операцію «Ультрамарин» спільно проводили спецпризначенці легіону «Свобода Росії» та відділення «Чорноморський легіон» (який входить до спецпідрозділу FERRATA). У цій місії були використані морські дрони «Katran» та «Magura». [68] [69]

Керівництво

Керівники

Оснащення

На озброєнні у ГУР перебуває різноманітне озброєння та військова техніка.[13]

Піхотне озброєння

Бойові броньовані машини

Артилерія

Безпілотні апарати

Головне Управління Розвідки України має у використанні широкий спектр безпілотних апаратів різних типів: від тактичних розвідувальних до далекобійних ударних. Їх закуповують за державний рахунок та передають волонтери. Наприклад, у 2022-2023 роках фонд «Повернись живим» організував збір на далекобійні дрони "Бобер" в рамках проєкту Black Box.[83]

  • БНА: Magura
  • БНА: Katran
  • ударні дрони літакового типу «Батон». Зокрема у квітні 2026 року 592 таких БПЛА та 600 станцій радіоелектронної боротьби, передані БФ «Повернись живим»[84];
  • комплекси «Лелека-100» від БФ «Повернись живим». Про передачу 10-ти комплексів Фонд повідомив в червні 2026 року;[85]
  • комплекси «Булава», 60 комплексів передані фондом «Повернись живим»;[86]
  • мобільний пункт управління безпілотними авіакомплексами. Про передачу фонд «Повернись живим» повідомив в лютому 2026 року.[87]

Авіація

ГУР МО має власну авіацію, але її склад публічно не оголошувався[13]. 22 лютого 2023 року ГУР МО опубліковало дані про застосування авіації воєнної розвідки з фото гелікоптера Sikorsky UH-60A Black Hawk[88][89][90].

Традиції

Назва

ГУР має простонародну назву «острів»,[91][92] що пов'язано з розташуванням управління на Рибальському острові.

Символіка

У жовтні 2016 року під час представлення нового керівника Управління широкому загалу був також представлений нарукавний знак (у відкритих джерелах зазвичай позначається як емблема) воєнної розвідки України — сова, що тримає меча над мапою Росії, та гасло воєнної розвідки «Sapiens dominabitur astris» («Мудрий пануватиме над зірками»). Ця емблема та гасло є алюзією на емблему воєнної розвідки Росії (на якій зображений кажан; для сов, як відомо, кажан є здобиччю) та її гасло «Выше нас только звезды» («Вище нас тільки зірки»). Нові емблема та гасло викликали істерію в російських владних колах.[93]

Згідно Наказу Міністерства оборони України від 25.01.24 № 53 «Про затвердження змін до Наказу № 606»,[94] офіційно затверджено дизайн нарукавної емблеми для форменого одягу військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України — білий тризуб на чорному тлі.

Нарукавний знак ГУР МО України виконаний у формі загальновійськового гербового щита. Тризубу надано об'єму — його окремі грані перебувають у тіні, що символізує специфіку роботи українських воєнних розвідників, спрямовану на захист національних інтересів держави.[95]

Професійне свято

З 2022 року День воєнної розвідки України відзначають 7 вересня, свято затверджено президентом Зеленським[96].

Духовний центр

28 січня 2026 року в Києві Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершив чин освячення духовного центру на честь святого архангела Гавриїла Головного управління розвідки Міністерства оборони України.[97]

Втрати

  • 3 березня 2022 — майор Доля Олексій Іванович. Загинув в м. Київ[98].
  • 19 червня 2022 — молодший лейтинант Чуб Олександр Сергійович. Учасник операції зі звільнення о. Зміїний. Загинув у ході боїв у м. Сіверськодонецьк.
  • 25 грудня 2022 — Горовець Юрій Сергійович «Святоша», командир диверсійно-розвідувальної групи, що діяла на Брянщині.
  • 25 грудня 2022 — Михайлов Максим Русланович «Непийпиво», учасник диверсійно-розвідувальної групи, що діяла на Брянщині.
  • 25 грудня 2022 — Карпюк Тарас Юрійович «Тарасій», учасник диверсійно-розвідувальної групи, що діяла на Брянщині.
  • 25 грудня 2022 — Лягов Богдан Олександрович «Аполлон», учасник диверсійно-розвідувальної групи, що діяла на Брянщині.
  • 30 серпня 2023 — Бабій Олег Іванович, полковник (посмертно). Командир групи, що знищив стратегічний бомбардувальник Ту-22М на авіабазі Сольці, загинув при виході[39].
  • 12 листопада 2023 — Рукас Дмитро Сергійович, боєць Міжнародного легіону[99][100].
  • Крупський Володимир (1992—2024) — військовослужбовець підрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Химера»[101][102][103].
  • 8 квітня 2025 — Житній Євгеній Дмитрович, солдат, розвідник групи. 09.10.1993 р.н. Загинув в районі села Кіндрашівка Куп'янського району Харківської області[104].

Воїни ГУР МО України, відзначені званням Героя України

Вшанування

У Кривому Розі вулицю Зорге перейменували на вулицю Українських розвідників[105].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Про розвідку. Офіційний вебпортал парламенту України. Процитовано 6 серпня 2024.
  2. ↑ Кравець, Роман (13 лютого 2024). Керівник спецпідрозділу ГУР Тимур: Коли Буданов виходить з нами на операції – це стрес, бо завжди великі ризики. Українська правда. Архів оригіналу за 5 грудня 2024. Процитовано 5 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  3. ↑ Під Бахмутом загарбників нищать «вогненні птахи» ГУР
  4. ↑ Скотнікова, Ольга (11 червня 2023). Розвідник Руслан Шеремет загинув під час спецзавдання, — ГУР Міноборони. Вечірній Київ. Архів оригіналу за 8 грудня 2024. Процитовано 4 березня 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  5. ↑ Мотивація воювати у достроково звільнених на високому рівні, — командир спецпідрозділу ГУР "Артан-Х" Фаворит. Телеграф (укр.). 2 березня 2025. Процитовано 16 квітня 2025.
  6. ↑ [1]
  7. ↑ [2]
  8. ↑ [3]
  9. ↑ Як українці врятували від різанини тисячі людей в Боснії. BBC News Україна (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  10. ↑ Співробітники ГУР МО України попрощалися з бойовим побратимом Миколою Верхоглядом. gur.gov.ua. Процитовано 6 серпня 2024.
  11. ↑ Ветерани-розвідники взяли участь у відкритті виставки, присвяченій 10 річниці введення 7 окремої механізованої бригади ЗС України до Іраку. gur.gov.ua. Процитовано 6 серпня 2024.
  12. ↑ Битва за Донецький аеропорт: хроніка подвигу, цифри, факти, значення та уроки. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  13. ↑ а б в г Головне управління розвідки Міністерства оборони України. Мілітарний (укр.). Процитовано 21 травня 2023.
  14. ↑ Шушківський, А. І. Шаповал Максим Михайлович. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  15. ↑ Герой України Зеленський Євгеній Олександрович. gur.gov.ua. Процитовано 6 серпня 2024.
  16. ↑ Зеленський Євгеній Олександрович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 6 серпня 2024.
  17. ↑ Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 24 серпня 2014. Процитовано 6 серпня 2024.
  18. ↑ ТОП 10 операцій українських спецслужб. Militarnyi. 25 грудня 2021.
  19. ↑ У Криму загинули підполковник ФСБ і російський десантник – ЗМІ. Крым.Реалии (укр.). 17 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2024.
  20. ↑ Рейд ГУР України в окупованому Криму. 5 квітня 2020. Процитовано 6 серпня 2024.
  21. ↑ Klitina, Aleksandra (11 серпня 2022). Military Intelligence – Heroes of Ukraine. Kyiv Post (англ.). Процитовано 6 серпня 2024.
  22. ↑ Кліщук, Людмила (18 серпня 2021). Іл-76 Повітряних сил вилетів до Кабула. Чекає дозволу на евакуацію. Новинарня. Архів оригіналу за 3 жовтня 2022. Процитовано 20 лютого 2023.
  23. ↑ Коваленко, Оксана; Коберник, Катерина (1 вересня 2021). «Навколо просто зомбіленд — з тебе все зривають». Як українські спецпризначенці зробили (майже) неможливе — доставили з Кабулу в аеропорт 700 людей. Розповідає учасник спецоперації. Бабель. Архів оригіналу за 8 квітня 2023. Процитовано 3 листопада 2023.
  24. ↑ Евакуація з Афганістану показала відданість України засадам ООН - Президент. www.ukrinform.ua (укр.). 23 вересня 2021. Процитовано 6 серпня 2024.
  25. ↑ Українська розвідка опублікувала відео роботи українського спецназу в ході евакуації з Афганістану. Слово і Діло (укр.). 6 серпня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  26. ↑ Штогрін, Ірина (4 вересня 2021). Спецпризначенець ГУР МО про евакуаційну місію в Кабулі: «Найкраще в очах врятованої людини». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  27. ↑ “Мало яка країна зважилась на таке”: NYT розкрила подробиці української місії в Афганістані. gur.gov.ua. Процитовано 6 серпня 2024.
  28. ↑ "Українські солдати були для нас ангелами". Як Україна допомогла Канаді евакуювати афганців. BBC News Україна (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  29. ↑ Свобода, Радіо (3 вересня 2021). «Пекло на землі». Евакуація із Кабула: як це було?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  30. ↑ An elite squad of Ukrainian fighters has been battling Russian occupation on the front lines. This is the story of their war. The Globe and Mail (en-CA) . 6 червня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  31. ↑ Ukrainian troops rescue Canada-bound Afghans in daring operation. The Globe and Mail (en-CA) . 29 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2024.
  32. ↑ «Рок-н-рол» у Мощуні: інтерв’ю з розвідником-диверсантом ГУР МОУ. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  33. ↑ Факти тижня (10 лютого 2024), Надсекретна спецоперація. Перший зухвалий рейд на АЗОВСТАЛЬ. Як ГУР та авіатори вивезли поранених?, процитовано 6 серпня 2024
  34. ↑ Садиков, Володимир (16.06.2022). Бійці легіону "Свобода росії" взяли в полон окупантів з "Л/ДНР" (фото). Стопкор.
  35. ↑ Двоє наших воїнів в одному бою знищили 14 російських спецпризначенців. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  36. ↑ Васильєв, Павло (16 Травня 2023). Історія битви за «дорогу життя» під Бахмутом — унікальні кадри реального бою. Вікна. Процитовано 6 серпня 2023.
  37. ↑ Головне управління розвідки МО України (24 січня 2023), Спецпідрозділ ГУР МО України за підтримки ЗСУ здійснив нічний рейд в районі Нової Каховки, процитовано 6 серпня 2024
  38. ↑ Свобода, Радіо (23 серпня 2023). «Змогли знайти правильний підхід» — Буданов розповів, як вдалося виманити пілота Мі-8 разом із вертольотом. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  39. ↑ а б в Бабій Олег Іванович Герой України. gur.gov.ua. Процитовано 6 серпня 2024.
  40. ↑ Операції імені ГУР. Крим, Енергодар, «гвинтокрил» — NV розкриває деталі найзухваліших операцій української розвідки. nv.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  41. ↑ Зачепитися за лівий берег. Як ГУР, ССО і ТрО створили плацдарм у Кринках. LB.ua. 10 травня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  42. ↑ Свобода, Радіо (12 вересня 2023). У ВМС розповіли деталі спецоперації взяття під контроль «вишок Бойка» і про ситуацію у Чорному морі. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  43. ↑ Свобода, Радіо (11 вересня 2023). Україна повернула під контроль «вишки Бойка» у Чорному морі — ГУР. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  44. ↑ Свобода, Радіо (2 жовтня 2023). «На місці працює ФСБ» – Юсов про реакцію РФ на операцію ГУР «Бариня». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  45. ↑ «Нас чекає важкий період, але Україна не програє» — Кирило Буданов в інтерв'ю ВВС. BBC News Україна (укр.). 22 квітня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  46. ↑ Спецпризначенці протягом тижня обороняли останню дорогу з Авдіївки — ГУР. www.ukrinform.ua (укр.). 17 лютого 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  47. ↑ “У Часовому Яру немає жодного окупанта”: ГУР показало відбиття чергового штурму ворога (відео). LB.ua. 18 травня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  48. ↑ ГУР показало вуличні бої за Вовчанськ. ВІДЕО. novynarnia.com (укр.). 16 травня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  49. ↑ Васьків, Олег; Коломієць, Дарина (27 квітня 2024). ГУР дронами атакувало російську загоризонтну РЛС «Контейнер» у Мордовії. Суспільне новини. Процитовано 6 серпня 2024.
  50. ↑ У ГУР заявили про знищення новітньої радіолокаційної системи росіян вартістю понад $5 млн. Слово і Діло (укр.). 6 серпня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  51. ↑ Дрон ГУР встановив рекорд за дальністю польоту та атакував РЛС в Орську. 5 канал. 27 травня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  52. ↑ Вперше уражено Су-57. gur.gov.ua. Процитовано 6 серпня 2024.
  53. ↑ Удари дронами по кораблях в Азовському морі: в ГУР анонсували «сюрпризи» для РФ. glavred.net (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  54. ↑ Шість годин ходили назирці: у ГУР розповіли деталі полювання на корабель «Іван Хурс». Українська правда (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  55. ↑ Свобода, Радіо (5 березня 2024). «Є загиблі і поранені» — у ГУР розповіли подробиці знищення корабля «Сергій Котов». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  56. ↑ Українські морські дрони вчергове показали себе як надзвичайно ефективна зброя — Андрій Юсов. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  57. ↑ «Івановєц» на дні ― внаслідок спецоперації ГУР МО знищено ракетний корабель ворога. gur.gov.ua. Процитовано 6 серпня 2024.
  58. ↑ «Корабель-смертник». Чим відомий «Цезар Куніков», який сьогодні знищило ГУР. Перевізник «шахедів» і піхоти вартістю $110 млн. Forbes.ua (укр.). 14 лютого 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  59. ↑ Корабель «Сергей Котов» знищили дрони ГУР. Що про нього відомо і чому це важливо для України. BBC News Україна (укр.). 5 березня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  60. ↑ ГУР розповіло про деталі пошкоджень десантного корабля росії «ямал». armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  61. ↑ Розвідники у Криму знищили російський катер «Мангуст». gur.gov.ua. Процитовано 6 серпня 2024.
  62. ↑ Свобода, Радіо (30 травня 2024). У ГУР уточнили, що уразили чотири російські катери в Криму, з них два – знищені. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  63. ↑ Мінус ще один корабель: що відомо про знищений у Криму російський буксир «Сатурн». РБК-Україна (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  64. ↑ Янько, Анна (2 січня 2025). Оновили рекорд: українські дрони Magura V5 знищили 2 російські гелікоптери Мі-8. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 22 червня 2025.
  65. ↑ Уточнення ГУР: морські дрони знищили два гелікоптери Мі-8 РФ – DW – 02.01.2025. dw.com (укр.). Процитовано 22 червня 2025.
  66. ↑ Вперше у світі. ГУР знищило російський Су-30 з морського дрона Magura (відео). Vectornews.net. 3 травня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  67. ↑ Українські розвідники вперше у світі уразили російський Су-30 морським дроном Magura (відео) — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 3 травня 2025. Процитовано 22 червня 2025.
  68. ↑ Дрони Katran атакували "вишки Бойка" та потрапили у воєнну історію. vpk-mac.com. Процитовано 31 липня 2026.
  69. ↑ Перша спільна морська операція «Легион Свобода России» та Ferrata: подробиці від легіонерів. Militarnyi (укр.). Процитовано 31 липня 2026.
  70. ↑ Указ Президента України № 819/2010 «Про призначення С. Гмизи начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України». Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2010.
  71. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 709/2014 Про звільнення С.Гмизи з військової служби. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  72. ↑ Указ Президента України № 238/2014 «Про призначення Ю.Павлова начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України». Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
  73. ↑ Інформаційне повідомлення про призначення В. Кондратюка начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 18 січня 2016.
  74. ↑ Указ Президента України № 466/2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
  75. ↑ Президент представив нового голову розвідки Міноборони Василя Бурбу. ukranews.com. Українські новини. 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016.
  76. ↑ Указ Президента України від 5 серпня 2020 року № 307/2020 «Про звільнення В.Бурби з посади начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України»
  77. ↑ Указ Президента України від 5 серпня 2020 року № 308/2020 «Про призначення К.Буданова начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України»
  78. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №7/2026 Про призначення О.Іващенка начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Українська правда (укр.). 2 січня 2026. Процитовано 2 січня 2026.
  79. ↑ Іващенко став новим головою ГУР: опубліковано указ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 січня 2026.
  80. ↑ У мережі показали легкий штурмовий автомобіль "Пегас-2" для української армії (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 8 серпня 2024.
  81. ↑ З’явилось відео з військовим штурмовим авто "Пегас-2". 24 Канал (укр.). 8 листопада 2016. Процитовано 8 серпня 2024.
  82. ↑ Артилеристів ГУР озброїли САУ “Богдана”. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Процитовано 22 березня 2025.
  83. ↑ InfoResist.org (8 червня 2026). Фонд “Повернись живим” розкрив, що було у “Black Box” | ВІДЕО (укр.). Процитовано 8 червня 2026.
  84. ↑ Фонд «Повернись живим» передав ГУР 592 дрони «Батон» та 600 станцій РЕБ. Militarnyi (укр.). Процитовано 28 квітня 2026.
  85. ↑ «Повернись живим» передав ГУР МО велику партію комплексів «Лелека-100» та «Булава». Militarnyi (укр.). Процитовано 8 червня 2026.
  86. ↑ 03/06/2026 13:04 (3 червня 2026). "Це важкий люкс": "Повернись живим" розповів про ще один непублічний проєкт для спецпризначенців. novynarnia.com (укр.). Процитовано 8 червня 2026.
  87. ↑ "Повернись живим" передав військовим 15 мобільних пунктів управління безпілотниками. Оборонка (укр.). Процитовано 29 червня 2026.
  88. ↑ Авіація воєнної розвідки України виконує бойові завдання на передньому краї оборони. gur.gov.ua. Процитовано 22 лютого 2023.
  89. ↑ ГУР МО використовує гелікоптери UH-60A Blackhawk. Мілітарний (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  90. ↑ Newdick, Thomas (21 лютого 2023). UH-60 Black Hawk Unexpectedly Appears In Ukrainian Military Service. The Drive (англ.). Процитовано 22 лютого 2023.
  91. ↑ О.Галака: «Публічною людиною мені довелося стати мимоволі». Архів оригіналу за 30 квітня 2010. Процитовано 1 жовтня 2010.
  92. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 1 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  93. ↑ У Росії раптово почалася істерія через емблему воєнної розвідки України. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
  94. ↑ Про затвердження Змін до Правил носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та ліцеїстами військових ліцеїв. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  95. ↑ Об’ємний тризуб на чорному тлі ― офіційний нарукавний знак ГУР МО України. gur.gov.ua. Процитовано 6 серпня 2024.
  96. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №629/2022 Про День воєнної розвідки України. 7 вересня 2022 року.
  97. ↑ rorebert@gmail.com (30 січня 2026). Митрополит Епіфаній освятив духовний центр ГУР на честь святого архангела Гавриїла. OCU (укр.). Процитовано 31 січня 2026.
  98. ↑ Редактор. Доля Олексій Іванович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 14 вересня 2025.
  99. ↑ Головне управління розвідки МО України. Telegram. Процитовано 11 жовтня 2025.
  100. ↑ На Полтавщині попрощалися з 28-річним оператором дронів Дмитром Рукасом. ЗМІСТ (укр.). Архів оригіналу за 28 березня 2024. Процитовано 11 жовтня 2025.
  101. ↑ На фронті загинув легенда фанатського руху «Чорноморця» Володимир Крупський. ФОТО, 13.08.2024. Архів оригіналу за 12 червня 2025. Процитовано 12 червня 2025.
  102. ↑ У бою загинув легендарний ультрас «Чорноморця» Володимир Крупський, 13.08.2024. Архів оригіналу за 16 січня 2026. Процитовано 12 червня 2025.
  103. ↑ Легендарний ультрас Чорноморця загинув на війні з Росією, 13.08.2024. Архів оригіналу за 13 серпня 2024. Процитовано 12 червня 2025.
  104. ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 11 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 21 квітня 2025. Процитовано 27 квітня 2025.
  105. ↑ НОВА-КОМ | Кривий Ріг | Рішення міської ради 28.10.2022 №1515. НОВА-КОМ Кривий Ріг (укр.). Процитовано 24 січня 2026.

Джерела

  • Скрипник О. В. (2019). Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь, звершень. Київ: АДЕФ-Україна. с. 344. ISBN 978-617-7393-93-0. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
  • First Division (2023). ВСЕ ПРО ГУР МО(Головне управління розвідки Міністерства оборони України). Відео на платформі YouTube.

Посилання

Зовнішні відеофайли
 Місія ГУР МО України в Афганістані на YouTube

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).