Г'ю Расселл
| Г'ю Расселл | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство | |
| Народження | 15 грудня 1959 Белфаст |
| Смерть | 13 жовтня 2023 (63 роки) Белфаст, Північна Ірландія, Велика Британія[1] |
| Вагова категорія | найлегша легша |
| Стійка | ортодокс |
| Зріст | 163 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 8 грудня 1981 |
| Останній бій | 23 лютого 1985 |
| Боїв | 19 |
| Перемог | 17 |
| Перемог нокаутом | 8 |
| Поразок | 2 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Бокс | |||
| Представник | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Бронза | Москва 1980 | до 51 кг | |
| Представник | |||
| Ігри Співдружності | |||
| Бронза | Едмонтон 1978 | до 51 кг | |
Г'ю Расселл (англ. Hugh Russell; 15 грудня 1959, Белфаст — 13 жовтня 2023) — північноірландський професійний боксер, бронзовий призер Олімпійських ігор.
Аматорська кар'єра
1978 року брав участь в Іграх Співдружності у складі збірної Північної Ірландії і завоював бронзову медаль.
Попри політичний бойкот з боку більшості країн Заходу Олімпійських ігор 1980 взяв у них участь в складі команди Ірландії і завоював бронзову медаль.
- В 1/16 фіналу переміг Саміра Хеняб (Ірак) — 5-0
- В 1/8 фіналу переміг Емануеля Млундва (Танзанія) — 5-0
- У чвертьфіналі переміг Йо Рьон Сік (Північна Корея) — 3-2
- У півфіналі програв Петру Лесову (Болгарія) — 0-5
Професіональна кар'єра
Після Олімпіади перейшов до професійного боксу. 1982 року завоював титул чемпіона Ірландії і вакантний титул чемпіона Північної Ірландії за версією BBBofC у легшій вазі. 25 січня 1983 року завоював титул чемпіона Великої Британії за версією BBBofC, який втратив у наступному бою.
25 січня 1984 року завоював титул чемпіона Великої Британії за версією BBBofC у найлегшій вазі, який двічі успішно захистив.
Посилання
- Расселл на сайті olympedia
- Г'ю Расселл(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).