Г'ю Ілтіс
| Г'ю Ілтіс | |
|---|---|
 | |
| Народився | 7 квітня 1925[1]  Брно, Чехословаччина |
| Помер | 19 грудня 2016[1] (91 рік) Медісон, США |
| Місце проживання | США |
| Країна |  Чехословаччина США |
| Діяльність | ботанік, генетик, захисник довкілля, ботанічний колектор, збирач зразків для наукових колекцій |
| Alma mater | Вашингтонський університет в Сент-Луїсі Університет Теннессі |
| Галузь | ботаніка |
| Заклад | Університет Вісконсину в Медісоні Арканзаський університет |
| Нагороди | |
 Г'ю Ілтіс у Вікісховищі | |
Г'ю Гельмут Ілтіс (англ. Hugh Hellmut Iltis[2]; 7 квітня 1925, Брно, Чехословаччина — 19 грудня 2016) — американський ботанік, почесний професор ботаніки чехословацького походження, відомий передусім своїми відкриттями в напрямку селекції цукрової кукурудзи.
Біографія
Виріс у Чехословаччині, але вимушено виїхав з Європи як біженець за кілька тижнів до вторгнення нацистів в країну в березні 1939 року. Його батько Гуго Ілтіс був вчителем в Гімназії Брно, ботаніком і генетиком, а також красномовним противником нацистської євгеніки. Він був біографом Грегора Менделя.[3]
Служив в армії США в Європі під час Другої світової війни, спочатку в артилерії. Потім його було переведено до розвідувального підрозділу. Після війни Ілтіса було відправлено до Німеччини, де він розбирав документи, залишені нацистами, і виявляв докази німецьких військових злочинів.
Після війни вивчав передусім систематику рослин і таксономію з акцентом на родину каперцевих. Будучи пристрасним колекціонером рослин, він очолював чисельні експедиції до багатьох частин світу для пошуку нових видів рослин.
Як ботанік займав посаду директора Гербарію Університету Вісконсину в Медісоні. Його праці мають велике економічне значення, так як він визначив нові джерела генетичної мінливості, які було використано рослинниками. Використав таксономічні і морфологічні підходи для дослідження окультурювання кукурудзи. Його праця підтримувала уявлення, що окультурена кукурудза була отримана з видів роду кукурудза, групи трав, що ростуть в дикому вигляді в багатьох районах Мексики.[4]
Інше відкриття Ілтіс зробив в 1962 році, під час експедиції по збору рослин в Перу. Ілтіс визначив дикий помідор, що ніколи раніше не класифікувався таксономістами; він відмітив його як № 832. Ілтіс послав зразки і насіння багатьом спеціалістам в цій галузі і зібрав екземпляри для кількох гербаріїв. Цей дикий помідор виявився новим видом з набагато більшим вмістом цукру і сухих речовин, ніж у окультурених помідорів. Джерелом для гібридизації з окультуреними помідорами його було використано для покращення смаку помідорів і для підвищення вмісту цукру і сухих речовин[5].
Наукова діяльність
Спеціалізувався на насінних росинах.[2]
Деякі публікації
- Iltis, Hugh H. (1983). From teosinte to maize: The catastrophic sexual transmutation. Science 222 (4626): 886—894.
- Iltis, Hugh H. (1982). Discovery of No. 832: An essay in defense of the National Science Foundation. Desert Plants 3: 175—192.
Примітки
- ↑ а б Encyklopedie dějin města Brna — 2004.
- ↑ а б International Plant Names Index: Hugh Hellmut Iltis (1925)
- ↑ Turda M and PJ Weindling, eds. 2007. Blood and Homeland: Eugenics and racial nationalism in Central and Southeast Europe 1900—1940. Budapest; NY: Central European University Press.
- ↑ Iltis, Hugh H. (1983). From teosinte to maize: The catastrophic sexual transmutation. Science 222 (4626): 886—894.
- ↑ Iltis, Hugh H. (1982). Discovery of No. 832: An essay in defense of the National Science Foundation. Desert Plants 3: 175—192.
Література
- Turda M and PJ Weindling, eds. 2007. Blood and Homeland: Eugenics and racial nationalism in Central and Southeast Europe 1900—1940. Budapest; NY: Central European University Press.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).