YaChudo

В ложі

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

В ложі
англ. In the Loge Редагувати інформацію у Вікіданих
Творець:Мері Кассат
Час створення:1878
Висота:81,3 см
Ширина:66 см
Матеріал:Олія на полотні
Зберігається:Бостон
Музей:Музей витончених мистецтв
Інвентарний номер:10.35 Редагувати інформацію у Вікіданих

В ложі, знана ще під назвою В опері, — імпресіоністична картина американської художниці Мері Кассат, намальована 1878 року. Цей витвір, виконаний олією на полотні, нині зберігається в Музеї витончених мистецтв у Бостоні, де ще й міститься попередній начерк до нього[1]. На картині зображено представницю буржуазії в ложі оперного театру, яка дивиться в театральний бінокль, тоді як саму її розглядає в бінокль чоловік на задньому плані[2]. Одяг жінки та її віяло виразно вказують на її належність до вищого класу[2]. Мистецтвознавці розглядають картину як коментар до ролі гендеру, зовнішнього вигляду та влади в громадських просторах XIX століття[2][3].

Передісторія

Особиста ідентичність

Жіночі образи на картинах Кассат часто розглядають як віддзеркалення її власного життя. Вона змалку захоплювалася живописом і переконала батька дозволити їй вступити до художньої школи попри те, що в той час жінки нечасто здобували таку освіту[2]. Після того як батько дав згоду на її навчання в Пенсильванській академії образотворчих мистецтв, вона переїхала до Парижа, де займалася живописом і виставлялася разом з імпресіоністами. Мистецтвознавиця Сьюзен Є вважає, що жіночі персонажі Кассат, подібно до самої художниці, долають гендерні стереотипи й прагнуть незалежности[2].

Імпресіонізм

З імпресіонізмом Кассат познайомив Едґар Деґа. Художники-імпресіоністи часто зображували громадські простори, зокрема кафе, людні бульвари та оперні театри[4]. Цей новий мистецький напрям задовольняв прагнення Кассат створювати мистецтво, що відповідало тогочасному життю[5]. Подібно до інших імпресіоністів, за допомогою вільних мазків Кассат намагалася передавати швидкоплинність моменту. Імпресіоністи надихнули її самостійно обирати тематику своїх робіт, нехтуючи історичними жанрами, яким віддавала перевагу Французька академія[2].

Місце дії

Події на картині В ложі відбуваються в ложі верхнього ярусу оперного театру. У XIX столітті опера була не лише місцем для перегляду вистав, а й осередком світського життя, де спілкувалися представники вищих верств суспільства та буржуазії[6]. Це був один із небагатьох громадських просторів, які жінки могли вільно відвідувати. На думку дослідників, вибором саме такого місця дії Кассат підкреслювала зростання суспільної ролі жінок у XIX столітті[4].

Подібні картини

Мері Кассат створила ще кілька картин зі сценами в оперному театрі, зокрема Ложа і Жінка з перлинним намистом в ложі. П'єр-Оґюст Ренуар також звернувся до цієї теми у своїй картині Ложа, однак його підхід суттєво відрізняється від підходу Кассат[3]. Якщо Ренуар намагався насамперед підкреслити зовнішність своїх героїнь, то Кассат наділяла їх активнішою роллю[5].

  • Ложа[en], П'єр-Оґюст Ренуар
    Ложа, П'єр-Оґюст Ренуар

Фемінізм

Майже без винятків головними персонажами картин Кассат були жінки, і саме завдяки зображенню жіночих образів вона і прославилася[2].

Хоча в XIX столітті жіночність здебільшого асоціювалася з домашнім простором, Кассат іноді зображувала жінок у громадських місцях і цим передавала еволюцію гендерних норм[3]. Попри те, що жінкам дозволялося відвідувати оперні театри, це все ж могло нашкодити їхній репутації[3]. Кассат звернулася до цієї нової соціальної реальности, зображуючи жінок у тих небагатьох громадських місцях, які були їм доступні[3].

Мова тіла

На картині В ложі жінка сидить із прямою поставою й займає більшу частину переднього плану композиції[7]. Вона спирається ліктем на поручень, тримаючи перед очима театральний бінокль. Мова її тіла свідчить про впевненість і владу. Вона дивиться зосереджено, що свідчить про зацікавленість[2]. Жінка, ймовірно, усвідомлює, що чоловік її розглядає, але це не відволікає її від того, за чим вона сама стежить[7].

Сила погляду

Жінка продовжує уважно дивитися в бінокль, незважаючи на чоловіка, який перебуває в полі її бокового зору[3]. Відмовляючись дивитися в його бік, головна героїня обстоює свою незалежність у цьому просторі[3]. Ці дві постаті, що дивляться в театральні біноклі, передають ширшу динаміку гендерних взаємин у громадському просторі.

Особливу роль у картині відіграє й глядач. Коли хтось дивиться на полотно, він сам розглядає жінку так само, як це робить чоловік на задньому плані[5].

Історія

Картина В ложі стала однією з перших робіт Кассат, представлених у США, — її виставили в Бостоні 1878 року[5]. Картина залишалася у власності родини художниці до 1893 або 1894 року, коли Кассат продала її паризькій компанії Martin, Camentron and Company[5]. До Музею витончених мистецтв картина надійшла 1910 року[5].

Див. також

Портрет дівчини у вогні — прямий зв'язок між цими творами проводить видання LA Review of Books[8].

Примітки

  1. ↑ Drawing for "In the Loge". collections.mfa.org.
  2. ↑ а б в г д е ж и Yeh, Susan Fillin (1976). Mary Cassatt's Images of Women. Art Journal. 35 (4): 359—363. doi:10.2307/776228. ISSN 0004-3249. JSTOR 776228.
  3. ↑ а б в г д е ж Pollock, Griselda (1988). Chapter 13: Modernity and the Spaces of Femininity (PDF). Vision and Difference: Femininity, Feminism and the Histories of Art. London and New York: Routledge. с. 70–127 [121–135 in the linked-to copy]. ISBN 978-0415007214. OCLC 17106755.
  4. ↑ а б Leppert, Richard (2015). Aesthetic Technologies of Modernity, Subjectivity, and Nature: Opera, Orchestra, Phonograph, Film (вид. 1). University of California Press. ISBN 978-0-520-28737-2. JSTOR 10.1525/j.ctt19632sc.
  5. ↑ а б в г д е Шаблон:Cite object
  6. ↑ Cassatt, In the Loge (video) | Impressionism (англ.). Khan Academy. Процитовано 23 листопада 2022.
  7. ↑ а б Lorenz, Dagmar (2003). A Companion to the Works of Arthur Schnitzler. Т. The Power of the Gaze. Camden House. ISBN 1-57113-213-9. OCLC 1055583432.
  8. ↑ Spies-Gans, Paris A. (11 травня 2020). “Don’t Regret. Remember”: Frictions of History and Gender in Céline Sciamma’s “Portrait of a Lady on Fire”. lareviewofbooks.org. Los Angeles, CA: Los Angeles Review of Books. Процитовано 22 травня 2025.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).