YaChudo

Віґґо Брун

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

Віґґо Брун
Народився13 жовтня 1885[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лієрd, Бускеру, Норвегія[3][4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 серпня 1978[2][5] (92 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дребак, Акерсгус, Норвегія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняDrøbak Churchd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняDrøbakd[3]
Осло[4]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Норвегія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик, історик математики, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Осло (1909)[7]
Геттінгенський університет (1910)[7]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьтеорія чисел Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Осло[2]
Норвезький технологічний інститут[7][2]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКоролівське норвезьке товариство наук та літературиd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

премія Фрітьофа Нансена за визначні дослідження в галузі математики та природничих наукd (1939)

медаль Гуннерусаd (1958)

Віґґо Брун (норв. Viggo Brun; 13 жовтня 1885– 15 серпня 1978) — норвезький математик початку і середини XX ст., професор, теоретик в області теорії чисел[8].

Біографія

Брун народився в Лієрі, Бускерюд, Норвегія. Він навчався в Університеті Осло і почав свої дослідження Геттінгенському університеті в 1910. 1923 року, Брун став професором в Технічному Університеті в Тронгеймі, а в 1946 — професором в Університеті Осло[9]. Він вийшов на пенсію в 1955 у віці 70 років і помер в 1978 (в 93 роки) в Дробаку, Акерсгус, Норвегія.[10]

Наукова діяльність

Роботи Віґґо стосувались переважно теорії чисел.

В 1915 році він запропонував новий метод просіювання цілих чисел, що базується на версії Лежандра решета Ератосфена, тепер знаний як Решето Бруна, цей метод стосується адитивних проблем в теорії чисел, таких як гіпотеза Гольдбаха і прості числа-близнюки. Він використав його, щоб довести, що існує нескінченно багато таких цілих чисел n що n і n+2 мають щонайбільше дев'ять простих множників, і що всі великі непарні числа є сумою двох чисел з щонайбільше дев'ятьма простими множниками.[11]

Також він довів, що сума обернених до простих чисел-близнюків збігається до певної константи, яку тепер названо його іменем (стала Бруна, B2 ~ 1.92), в той час, як сума обернених до всіх простих чисел — розбіжна.[12]

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117708739 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г д Архів історії математики Мактьютор — 1995.
  3. ↑ а б в Hvem er Hvem? — С. 85.
  4. ↑ а б Hvem er Hvem? — 1948. — С. 79.
  5. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  6. ↑ Find a Grave — 1996.
  7. ↑ а б в https://www.ntnu.no/ojs/index.php/DKNVS_skrifter/article/view/1454 — С. 113.
  8. ↑ Viggo Brun. numbertheory.org. 18 червня 2003. Архів оригіналу за 5 листопада 2002. Процитовано 1 січня 2017.
  9. ↑ Viggo Brun. Store norske leksikon. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 січня 2017.
  10. ↑ Bent Birkeland. Viggo Brun. Norsk biografisk leksikon. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 січня 2017.
  11. ↑ J J O'Connor and E F Robertson. Viggo Brun. School of Mathematics and Statistics, University of St Andrews, Scotland. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017.
  12. ↑ Bratberg, Terje (1996). Vitenskapsselskapet. У Arntzen, Jon Gunnar (ред.). Trondheim byleksikon. Oslo: Kunnskapsforlaget. с. 599—600. ISBN 82-573-0642-8.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).