YaChudo

Вішакхапатнам

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Вішакхапатнам
англ. Visakhapatnam
Vizag, Vizagapatam, Waltair
—  Місто  —
Координати: 17°42′15″ пн. ш. 83°17′52″ сх. д. / 17.70417° пн. ш. 83.29778° сх. д.
КраїнаІндія
ШтатАндхра-Прадеш
ДистриктВішакгапатнам
Incorporated (town)1865
Incorporated (city)1979
Площа
 • Місто540,00 км²
 • Агломерація5573 км²
Населення
 (2011)[3]
 • Місто2 035 922
 • Густота3770,2/км²
 • Агломерація5 340 000
PIN
530 0XX, 531 1XX
Telephone code+91-891
Vehicle registrationAP
Вебсайтvisakhapatnam.cdma.ap.gov.in/en
Вішакхапатнам. Карта розташування: Індія
Вішакхапатнам
Вішакхапатнам
Мапа

Вішакхапатнам[4][5], скорочена англонізована форма Візаґ (англ. Visakhapatnam, Vishakhapatnam, Vizag, тел. విశాఖపట్టణం) — місто і порт у північно-східній частині штату Андхра-Прадеш, на півдні Індії.

Залізнична станція м. Вішакгапатнам

Розташоване наколо невеликої бухти Бенгальської затоки, на відстані бл. 610 км на північний схід від м. Ченнаї (Мадрас). Вішакхапатнам — головний торговельний та адіміністративний центр з дорожними, залізничними та повітряними сполученнями. Міський порт є єдиною захищеною гаваню на узбережжі Коромандел. В Вішакхапатнамі знаходиться штаб східного управління військового морського флоту Індії.

У місті говорять на мові телугу.

Населення: 1 мільйон 309 тисяч жителів (станом на 2005 р.)

Джерела

  1. ↑ Maps, Weather, and Airports for Vishakhapatnam, India. www.fallingrain.com. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  2. ↑ Seta, Fumihiko; Biswas, Arindam; Khare, Ajay; Sen, Joy (2016). Understanding Built Environment: Proceedings of the National Conference on Sustainable Built Environment 2015 (англ.). Springer. с. 98. ISBN 9789811021381. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  3. ↑ а б Municipalities, Municipal Corporations & UDAs (PDF). Directorate of Town and Country Planning. Government of Andhra Pradesh. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2016. Процитовано 29 січня 2016.
  4. ↑ Атлас світу, 2005.
  5. ↑ Індія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — С. 377-384.

Посилання

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).