Вічуга
| місто Вічуга | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Вичу́га | |||||
| |||||
 Червоний храм (1911) | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Івановська область | ||||
| Код ЗКАТУ | 24 403 000 000  | ||||
| Код ЗКТМО | 24 703 000 001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1925 | ||||
| Статус міста | 1925 | ||||
| Населення | ▼ 37 828 | ||||
| Площа | 30 км² | ||||
| Густота населення | 1261 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 1553xx | ||||
| Телефонний код | +7 49 354 | ||||
| Географічні координати: | 57°12′00″ пн. ш. 41°55′00″ сх. д. / 57.2° пн. ш. 41.916666666667° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+4 | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | vichuga37 | ||||
| Мапа | |||||
  Вічуга  Вічуга | |||||
 | |||||
 Вічуга у Вікісховищі | |||||
Вічуга (рос. Вичуга) — місто в Івановській області Росії. Є центром Вічузького району. Населення станом на 2010 рік становило 37,8 тисяч жителів. Утворене 1925 року як робітниче місто.
Назва
Назву місто отримало від річки Вічуга правої притоки, Волги. У гідронімі виділяється давньо фіно-угорська основа «віч-» та формант від російської «-юга», «-уга» — «річка».[1]
Історія
Місто Вічуга було утворене відповідно до постанови Президії ВЦВК від 6 червня 1925 року шляхом об'єднання трьох великих фабричних сіл: Бонячки, Тезіного, Нової Гольчихи і 24-х прилеглих сіл і посадів. Проте населений пункт з назвою Вічуга вперше згадується в історичних документах ще в 1482 році.[2] Також Вічуга згадується у заповіті Великого царя Івана Васильовача Грозного у 1504 році як волость.[3]
У 1932 році в місті відбувся «хлібний бунт», внаслідок якого було вбито декілька сотень робітників.[4]
Економіка
За роки радянської влади Вічуга перетворилась на сучасне та індустріальне місто.[5]
Економіка міста представлена текстильною, машинобудівною промисловостями.[6]
Люди, пов'язані з містом
- Зав'ялов Василь Петрович (1900 — 1939) — український комсомольський діяч, 2-й секретар ЦК ЛКСМУ;
- Пастухов Геннадій Федорович (1921—2004) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946);
- Плаксин Сергій Іванович (1854 — ?) — історик-аматор, автор краєзнавчих нарисів з історії Одеси;
- Ступін Олександр Борисович (1942—2013) — радянський і український вчений в галузі гідродинаміки та екології.
Примітки
- ↑ Енциклопедії & Словники [Архівовано 27 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Офіційний сайт міського округу Вічуга [Архівовано 25 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Мир словарей — Коллекция словарей и энциклопедий[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- ↑ Ъ-Огонек [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Поисковая система — Задавай. РУ [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Мир словарей — Коллекция словарей и энциклопедий[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
Джерела та література
- В. Г. Пирогов. «Очерки фабрик Костромской губернии» (Матеріал для статистики Костромської губернії). — випуск 6. (рос.)
- «Статистический сборник мин. путей сооб.». — випуск 26. (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).