Віта (річка)

Віта
Ставок на річці Віті у Віті-Литовській у Києві
50°17′46″ пн. ш. 30°33′18″ сх. д. / 50.296° пн. ш. 30.555° сх. д.
Витік	2 км на схід від с. Підгірці, Обухівський район
• координати	50°17′46″ пн. ш. 30°33′18″ сх. д. / 50.296° пн. ш. 30.555° сх. д.
Гирло	Дніпро (в Києві)
• координати	50°20′09″ пн. ш. 30°33′31″ сх. д. / 50.3357° пн. ш. 30.5585° сх. д.
Середня глибина:	1 м
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Україна
Регіон	Київська область, Київ
Довжина	13,9 км
Площа басейну:	244 км²
Середньорічний стік	0,58 м³/с; 18,3 млн. м³/рік
Притоки:	ліві: Сіверка, Петіль, Струмок Віта

Ві́та (давня назва — Вита́, від слова «витися», «витати») — річка в Україні, на Придніпровській височині, в межах Обухівського та Києво-Святошинського районів Київської області й міста Києва. Права притока Дніпра — впадає в нього в межах Києва (у районі Віти-Литовської, Жукового острова). Значною мірою басейн річки розташований у приміській зоні, поза межами інтенсивної міської забудови, що частково вберегло її від забруднення. В її басейні розташовані об'єкти, що є природними, історичними та археологічними пам'ятками.

Річка Віта бере свій початок за 2 км на північний захід від с. Підгірці, Обухівського району. В її басейні знаходяться також села Ходосівка та Лісники, а також місцевості в межах Голосіївського району Києва — Пирогів та Віта-Литовська.

Довжина р. Віта — 13,9 км, площа басейну — 244 км². Пересічна ширина річища у середній течії 7 м, долини — 2,5 км. Річище прямолінійне, місцями штучно випрямлене (21,5 % довжини).

В районі Києва, на південній околиці селища Віта-Литовська, до Віти зліва впадають річки Сіверка і Петіль, а трохи нижче за течією — Струмок Віта (річка Мала Віта^[1]), що бере свій початок у селищі Хотів. Причому, притока Сіверка є значно довшою (29,2 км), ніж сама річка Віта. Віта впадає у Дніпро на південь від Жуків острова.

Річка розташована на південній околиці Києва, за межами міської забудови. Тече в північно-східному напрямку — в бік, протилежний течії Дніпра, тому має дуже малий похил — 0,165 м/км. Після створення Канівського водосховища Віта зазнала підпору. Це призвело до ще більшого уповільнення течії й сильного заростання річища. Трапляються випадки, коли через зміни рівня води у Дніпрі її рух у гирлі змінюється на зворотний.

Середня багаторічна витрата води — 0,58 м³/секунду. Середній багаторічний обсяг стоку води — 18,3 млн м³ на рік. Причому, більше ніж половина стоку формує річка Сіверка.

За хімічним складом вода гідрокарбонатно-кальцієвого складу з мінералізацією близько 770 мг/дм³ та твердістю води 6,6 мг-екв/дм³.

На показники якості води в річці впливає полігон захоронення побутових відходів неподалік від села Пирогів. Фільтрат, що утворюється в тілі полігону, забруднює підземні води, які своєю чергою є складниками річкового стоку.

• Юрівський ландшафтний заказник — об'єкт природно-заповідного фонду Київської області.
• Лісники — ботанічний заказник загальнодержавного значення, який є природоохоронною територією і входить до складу Голосіївського національного природного парку.
• Садово-парковий комплекс НАН України "Феофанія".
• Ходосівське городище скіфських часів (V ст. до н. е.).
• Хотівське городище скіфських часів (IV—VI ст. до н. е.) — пам'ятка археології України національного значення.
• Змієві вали — фрагменти залишків валів біля сіл Ходосівка та Круглик.
• Фрагмент тунельного переходу під Дніпром — близько 40 метрів військового секретного тунельного переходу, який будувався у 1936—1941 рр. під річищем Дніпра, як складова частина Київського укріпленого району (фрагмент на поверхні, у заплаві Струмка Віта між Хотовом та Пироговом).
• Археологічні пам'ятки басейну річки Віти описано В. О. Петрашенко та В. К. Козюбою^[2].

Про назву

• За розповідями старожилів, місцеві мешканці річку українською називали не Ві́та, а Вита́ (з наголосом на останній склад) від слова «вита́ти» («витися»), тобто «річка, яка вита́є (в'ється)».
• З таким же наголосом вживалося слово «Вита́» і до назви села Віта-Литовська (у 1957 р. включено у межі Києва). Причому, говорилося скорочено — село Вита́.
• Російською у ХІХ ст. (Д. П. де ля Фліз, 1854 р. та Л. Похилевич, 1864 р.) річку називали «Вета»^[3][4]).
• Струмок Віта, який сьогодні ще називають річка Мала Віта^[1], у працях краєзнавців ХІХ ст. називався річка Хотівська (за Д. П. де ля Флізом)^[3], річка Хотівка (за Л. Похилевичем)^[4], — від назви Хотів — передмістя Києва, через яке вона протікає.

Про розміри

• Раніше, зокрема в працях Д. П. де ля Фліза^[3] (1854 р.) та Л. Похилевича^[4] (1864 р.) витоком річки Віта (рос. — Вета) вважався витік теперішньої річки Сіверка, яка на сучасних картах є лівою притокою Віти (протікає через населені пункти Віта-Поштова, Круглик, Кременище, Ходосівка). Див. також карту ХІХ ст. Таким чином, річка Віта в такому форматі була значно довшою.

• Річка Сіверка
• Струмок Віта
• Віта-Поштова
• Віта-Литовська

• Київ — Енциклопедія [Архівовано 20 травня 2016 у Wayback Machine.]
• «Розчищення» річки Віта — єдиної річки на Київщині, що збереглась у природному стані, призведе до знищення державного заказника «Лісники» [Архівовано 5 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Національний екологічний центр України.
• Живі та мертві річки Києва. — Українська газета. 2008, № 45(185)
• Остання річка Києва — Віта. [Архівовано 29 вересня 2018 у Wayback Machine.] — Пізнавальний сайт «Географія».

• Доминик Пьер де ля Флиз. Подробная статистика каждой деревни государственных имуществ Киевского округа. [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Киев, 1854.
• Похилевич Л.И. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. [Архівовано 26 квітня 2017 у Wayback Machine.] — Киев: Киево-Печерская лавра. — 1864.
• Хільчевський В. К. Гідрохімія малої київської річки. / У кн.: Київ як екологічна система: природа — людина — виробництво — екологія. — К., 2001. — С. 184—189.
• Пелешенко В. И., Горев Л. Н., Хильчевский В. К. Качественная оценка вод водоемов и малых водотоков Киева и Киевской области // Фізична географія і геоморфологія. — 1981. — Вып. 25. — С. 102—108.
• Хотів: з давніх давен і до сьогодення [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] / М. Г. Безпечний, В. К. Хільчевський, Л. М. Лупеха, І. М. Кісіль / За ред. В. К. Хільчевського.- К.:ДІА, 2009. — 108с. — ISBN 978-966-8311-51-2
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 112 (Віта № 2).
• Кирилюк, О. П.; Долинський, В. Л.; Триліс, В. В. (2012). Карась сріблястий (Carassius gibelio (Bloch, 1782)) гирлової ділянки р. Віта. Современные проблемы гидробиологии. Перспективы, пути и методы решений: материалы III международной научной конференции. Херсон: ПП Вишемирський В. С. с. 278—281.
• Кирилюк, О. П.; Долинський, В. Л.; Триліс, В. В. (2012). Біологічні показники плоскирки, плітки і краснопірки гирлової ділянки р. Віта. Современные проблемы гидробиологии. Перспективы, пути и методы решений: материалы III международной научной конференции. Херсон: ПП Вишемирський В. С.
• Гупало, О. О. (2016). Морфологічна структура популяції окуня гирлової ділянки річки Віти. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Біологія (3–4 (67)): 37—41.
• Філіпова, К. Є. (2015). Видовий склад та структура угруповань зоопланктону річки Віти. Сучасна гідроекологія: місце наукових досліджень у вирішенні актуальних проблем: збірник матеріалів науково-практичної конференції, присвяченої 75-річному ювілею Інституту гідробіології НАН України. Київ. с. 69—70.
• Абрам'юк, І. І. (2014). Умови розмноження та характеристика молоді краснопірки Scardinius erythrophthalmus (Cyprinidae) в річці Віта (басейн Дніпра). Фундаментальні та прикладні дослідження в біології: матеріали III міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених. Донецьк. с. 43—44.
• Філіпова, К. Є. (2015). Особливості стоку зоопланктону в гирловій ділянці річки Віта. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія (3–4 (64)): 681—685.
• Абрам'юк, І. І.; Афанасьєв, С. О. (2017). Структурна характеристика іхтіопланктону малої річки, що протікає в межах великогривистої заплави Дніпра. Рибогосподарська наука України (3 (41)): 5—16. doi:10.15407/fsu2017.03.005.
• Afanasyev S. A.; Karpova G. A.; Pankova N. G.; Kurilenko O. G. Macrophytes and the Benthic Fauna of Water Bodies in the Estuarine Region of the Vita River // Hydrobiological Journal. — 2002. — Т. 38, № 2. — С. 10–20. — DOI:10.1615/HydrobJ.v38.i2.20.
• Afanasyev S. A.; Gromova Yu. F.; Manturova O. V. The Structure and Composition of Pelagic Communities of the Estuarine Region of the Vita River // Hydrobiological Journal. — 2001. — Т. 37, № 1. — С. 112–122.
• Hromova Yu.; Trylis V. Zooplankton of the Estuarine Section of the Vita River and Its Energetic Balance // Hydrobiological Journal. — 2017. — Т. 53, № 4. — С. 43–53. — DOI:10.1615/HydrobJ.v53.i4.40.
• Prychepa M.; Hupalo O.; Kovalenko Yu.; Dvoretskyi T.; Trylis V. The peculiarities of nearshore fish communities in the Vita River mouth and Dnipro River straits // Fisheries Science of Ukraine. — 2023. — Т. 2, № 64. — С. 3–22. — DOI:10.15407/fsu2023.02.003.
• Кирилюк, О. П.; Гупало, О. О.; Низовська, Л. В.; Мантурова, О. В. (20–22 травня 2014). Біологічна структура популяцій домінуючих видів риб гирлової ділянки р. Віта та їх живлення. Проблеми гідрології, гідрохімії, гідроекології: матеріали VI Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю (укр.). Дніпропетровськ. с. 116—119.