Віолета Парра
| Віолета Парра | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | ісп. Violeta  |
| Дата народження | 4 жовтня 1917[1][2][…] |
| Місце народження | Сан-Карлос, Ньюбле, Біобіо, Чилі |
| Дата смерті | 5 лютого 1967[1][2][…] (49 років) |
| Місце смерті | Ла-Рейна, провінція Сантьяго, Столичний Регіон Сантьяго, Чилі |
| Поховання | Santiago General Cemeteryd |
| Роки активності | 1939 — 1967 |
| Громадянство |  Чилі[4] |
| Професії | авторка-виконавиця, поетеса, художниця, скульпторка, вишивальниця, керамістка, письменниця, студійна виконавиця, етнологиня, співачка, колекціонерка, мисткиня, музикантка |
| Співацький голос | мецо-сопрано[5] |
| Інструменти | гітара, Чаранго, куатроd, арфа, акордеон, ударний музичний інструмент і вокал |
| Жанри | nueva canciónd |
| Magnum opus | Gracias a la vidad, El gavilánd і Volver a los 17d |
| Членство | Las Hermanas Parrad |
| Партія | Комуністична партія Чилі |
| Заклад | Університет Консепсьйона[6] |
| Лейбли | EMI |
| Нагороди | |
| У шлюбі з | Luis Cerecedad |
| Діти | Ісабель Парраd і Анхель Парраd |
| Брати, сестри | Ніканор Парра, Hilda Parrad, Lalo Parrad, Roberto Parrad, Lautaro Parrad і Óscar Parrad |
| Автограф |  |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Віоле́та дель Ка́рмен Па́рра Сандова́ль (ісп. Violeta del Carmen Parra Sandoval; 4 жовтня 1917, Сан-Карлос, Ньюбле — 5 лютого 1967, Ла-Рейна, Сантьяго — чилійська співачка, поетеса, художниця та фольклористка. Засновниця руху Nueva canción (з ісп. — «Нова пісня»).
Життєпис
Народилася 1917 року. Одна з дев'яти дітей у сім'ї вчителя музики та швачки.[7] Молодша сестра поета Ніканора Парри. У 12-річному віці почала складати пісні. Від 1938 року мандрувала всією Чилі, збираючи народні пісні і виступаючи з власними — часто гостросоціальними. 1954 року здобула національну премію за найкраще виконання народних пісень, того ж року взяла участь у Всесвітньому Фестивалі молоді та студентів у Варшаві. Протягом 1961—1965 років жила в Парижі; 18 квітня 1964 року в Луврі відкрилася її персональна виставка — перша в музеї авторська виставка латиноамериканського художника. Повернувшись до Чилі, відкрила у віддаленому передмісті Сантьяго громадський центр.
Наклала на себе руки, застрелившись. У посмертному листі, адресованому братові Ніканору, написала, серед іншого: «Я не вбиваю себе з кохання. Я роблю це з гордості, яка повстає проти посередності» (Lo hago por el orgullo que rebalsa a los mediocres).
Її діти Ісабель Парра (1939) та Анхель Парра (1943—2017) також стали співаками та авторами пісень.
Спадщина
Пісні Віолети Парри — і насамперед найвідомішу з них, Gracias a la vida («Дякую життю») — виконували та записували такі співаки з різних країн:
- Джоан Баез (США),
- Еліс Режина (Бразилія),
- Роберт Ваятт (Велика Британія),
- Мерседес Соса (Аргентина),
- Чабука Гранда (Перу),
- Ясмін Леві (Ізраїль),
- Таня Лібертад (Перу).
- Рафаель (Іспанія)
Про життя Віолети Парри розповідає художній фільм «Віолета вирушила на небеса», знятий Андресом Вудом 2011 року. Фільм було обрано як чилійську заявку на найкращий фільм іноземною мовою на кінопремію Оскар 2012[8], але він не потрапив до фінального списку. Фільм відзначено призом кінофестивалю незалежного кіно Санденс 2012.[9]
День народження Віолети Парри (4 жовтня) вибрано «Днем чилійських музикантів».[10]
4 жовтня 2015 року в чилійській столиці Сантьяго відкрито Музей Віолети Парри (Museo Violeta Parra).[11]
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Blau J. A. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ http://therangeplace.com/thread/2395/violeta-parra
- ↑ https://humanidadesyarte.udec.cl/el-paso-de-violeta-parra-por-la-universidad-de-concepcion-y-el-biobio/
- ↑ "Fundación Violeta Parra". Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
- ↑ Chilean Film on Violeta Parra to Compete for the Oscar (англ.). Latin American film. 26 вересня 2011. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 7 жовтня 2019.
- ↑ sophia savage, sophia savage (16 серпня 2012). Sundance Winner ‘Violeta Went to Heaven’ Goes to Kino Lorber [Trailer] (англ.). IndieWire. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 7 жовтня 2019.
- ↑ ¿Por qué el 4 de octubre es el Día de la Música Chilena? (ісп.). Rock&Pop. 4 жовтня 2019. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
- ↑ Historia (ісп.). Museo Violeta Parra. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
Література
- Владимирская Т. Л., Владимирский С. Н. «Новая песня» Чили. — М.: Музыка, 1986.
Посилання
- Офіційний сайт Архівовано січень 2, 2010 на сайті Wayback Machine.
- Деменіна В. А. Нерозгаданий геній Віолети Парра Архівовано травень 15, 2008 на сайті Wayback Machine.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).