Вільгельм Людвіг Йогансен
| Вільгельм Людвіг Йогансен | |
|---|---|
| дан. Wilhelm Ludvig Johannsen | |
 | |
| Народився | 3 лютого 1857[1][2][…]  Копенгаген, Данія[4][3] |
| Помер | 11 листопада 1927[4][1][…] (70 років) Копенгаген, Данія[4] |
| Поховання | Кладовище Вестре |
| Місце проживання | Данія |
| Країна | Королівство Данія |
| Діяльність | генетик, ботанік, викладач університету |
| Alma mater | Копенгагенський університет |
| Галузь | генетика |
| Заклад | Копенгагенський університет |
| Посада | ректор |
| Членство | Шведська королівська академія наук Королівське фізіографічне товариство в Лунді[5] Російська академія наук Данська королівська академія наук[5] Норвезька академія наук[5] Royal Swedish Academy of Agriculture and Forestryd[5] |
| Відомий завдяки: | автор термінів ген, генотип, фенотип |
| Батько | Otto Julius Georg Johannsend |
| Брати, сестри | Helene Johannsend Fritz Johannsend |
| Нагороди | |
 Вільгельм Людвіг Йогансен у Вікісховищі | |
Вільгельм Людвіг Йогансен (дан. Wilhelm Ludvig Johannsen; 1857 — 1927) — данський біолог, професор Інституту фізіології рослин Копенгагенського університету, член шведської Академії наук.
Навчався на фармацевта, проте особливо цікавився фізіологією рослин.
У 1881 році почав працювати у хімічній лабораторії Карлсберга[6]. У 1887 році став викладачем фізіології рослин у сільськогосподарському університеті. Продовжив навчання і у 1892 році став доцентом, а в 1903 році — професором.
Дослідами над ячменем і квасолею доводив неефективність відбору у рослин, що самозапилюються, створив на цій основі закон «Про чисті лінії» і спростовував закони Ф. Гальтона (1889, 1897) про часткове успадкування набутих ознак. У 1903 році в роботі «Про успадкування в популяціях і чистих лініях» ввів термін «популяція». У 1909 році в роботі «Елементи точного вчення спадковості» ввів терміни: «ген», «генотип» і «фенотип»[7].
Був номінований на Нобелівську премію в 1920 і 1923 роках[8]
Твори у російському перекладі
- О наследовании в популяциях и чистых линиях. — М.-Л., 1935;
- Элементы точного учения об изменчивости и наследственности…- Л., 1933.
Література
- Филипченко Ю. А. Генетика. — М-Л., 1929.
- Гайсинович А. О. Зарождение генетики. — М., 1967. — С. 138–146.
Ресурси Інтернету
- Wilhelm Johannsen Centre for Functional Genome Research
- Image gallery
- 6 min silent movie showing Johannsen in action as teacher and scientist
Примітки
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
- ↑ а б в Иогансен Вильгельм Людвиг // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Kraks Blå Bog, 1910-udgaven — 1 — 1910.
- ↑ Wilhelm Ludvig Johannsen. Kendtes Gravsted (данська) . Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 3.02.2022.
- ↑ З БСЭ [1] [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] Иогансен Вільгельм Людвіг.]
- ↑ Wilhelm Johannsen. The Nobel Prize (англ.) . Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 3.02.2022.
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).